Лавров погрожує Туреччині, - Портников
В інтерв'ю газеті «Аргументы и факты» міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із фактичними погрозами на адресу турецького керівництва, зазначивши, що «заохочення агресивних українських ініціатив щодо Криму рівнозначне посяганню на територіальну цілісність Росії».
Це вже не перші такі погрози на адресу однієї з країн, які не визнають анексії півострова. Але вперше Лавров каже, що невизнання цієї анексії й готовність співпрацювати з Україною для подолання її наслідків ‒ це «посягання на територіальну цілісність» Росії.
Це роздратування міністра, думаю, легко пояснити. Після окупації Криму в Кремлі, схоже, були впевнені, що світ змириться з доконаним фактом і визнає російський контроль над анексованим півостровом. Що ж, у тому, що Росія контролює Крим, ні у кого жодних сумнівів немає. Як немає сумнівів, що цей контроль ‒ безпрецедентне порушення російською владою міжнародного права.
Але відповідальність за це порушення в Москві, певно, нести не хочуть. Навпаки, переконані, що винні ті, хто не визнає анексії Криму та вважає за необхідне виступати за відновлення територіальної цілісності України. До Туреччини, схоже, тут особливі претензії, адже ця країна говорить не тільки про анексію, а й про російські репресії проти кримськотатарського народу. І у президента Туреччини Реджепа Ердогана, по суті, немає іншого вибору. Питання захисту прав кримських татар, питання анексії Криму для нього ‒ це питання не тільки зовнішньої, але й внутрішньої політики.
І це те, чого просто не можуть зрозуміти в Москві, столиці країни, в якій будь-які вибори вже перетворилися на пересічну фікцію. Будь-який політик, який поважає себе й хоче перемагати на виборах, не може ігнорувати громадську думку. А як може бути налаштована громадська думка Туреччини, країни, в якій живуть сотні тисяч вихідців з Криму, коли люди дізнаються новини про репресії, показові судові процеси, викрадення та вбивства, про заборону Меджлісу кримськотатарського народу?
Для Ердогана настрої співвітчизників важливіші, ніж Лавров
Тому погрози Лаврова, думаю, не мають жодного сенсу з тієї причини, що для Ердогана настрої співвітчизників важливіші, ніж Лавров. Зрозуміло, що турецький президент намагатиметься лавірувати у взаєминах з Росією. Анкара, думаю, зацікавлена в економічному співробітництві, Туреччині та Росії необхідно знаходити спільну мову для врегулювання ситуації в Сирії та у конфлікті навколо Нагірного Карабаху.
Але позиції Туреччини щодо Криму, упевнений, ці міркування все одно не змінять.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
