Квітка на ім'я Цісик

Українка з галицьким корінням, Квітка Цісик народилася і все життя прожила в США. Її голосом захоплювався весь американський шоу-бізнес. З нею працювали Майкл Джексон, Уїтні Х'юстон і інші світові зірки. Але в Україні її почули і оцінили вже після смерті. Сьогодні, 4 квітня, Квітці Цісик виповнилося б 67 років.

Дивна, багато в чому трагічна доля випала маленькій симпатичній жінці, відомій американській студійній вокалістці, яку в 1998 році назвали найбільш упізнаваним голосом США. Її голос хоч раз почули понад 20 мільярдів людей, що в три рази більше за все населення планети. 

Хто хоч раз почув голос цієї співачки, ніколи не забуде її, наче вона знала якусь таємницю, загальну для кожного людського серця. Кажуть, її голос має містичну силу, заворожує і лікує. Звідки ж взялася чарівна українська квітка, яка знала таємний код української душі, на чужині, в самому центрі Нью-Йорка?

Під час війни в 1944 році молоді батьки Квітослави (скорочено Квітка) виїхали зі Львова і довгий час переховувалися від німців і від радянської влади. І, нарешті, в сорок дев’ятому році, завдяки фінансовій допомозі друзів і родичів, потрапили в США.

Це була інтелігентна сім’я. Мама Іванна – вчителька, належала до роду відомих у Львові архітекторів на прізвище Нагірні. Її дід спроектував і побудував понад двісті відомих храмів на Галичині. Її чоловік, батько Квітослави, Володимир Цісик народився у відомому енергетичному і містичному місці України – в селі Ліски під Коломиєю, біля так званого Циганського горба, де сьогодні проходять музично-поетичні фестивалі на честь Квітки Цісик та інших її відомих земляків.

Велика частина музично обдарованої родини Цісиків була репресована перед війною. Діда Олексу розкуркулили і він був засланий в Казахстан, брати заарештовані, багато з них зникли безвісти, вважається, що вони розстріляні. Тільки двом братам вдалося виїхати до Львова й уникнути розправи. Володимир закінчив консерваторію, вчився в Мюнхені, став першою скрипкою Львівського оперного театру. Володимир Цісик з дитинства навчав своїх доньок грати на скрипці та фортепіано. Так Квітка пізнала скрипку, коли їй було лише чотири роки. (на фото внизу – батько Володимир, Квітка зі скрипкою, сестра Марія – за роялем)

У сорок четвертому році, тікаючи від можливих гонінь з боку радянської влади, Цисіки покинули Львів. У цей же час з міста виїхала і сім’я Іванни, з якою Володимир зовсім недавно познайомився і навіть встиг закохатися. Повінчалися вони в Криниці, зараз це польський бальнеологічний курорт. Перша їхня дитина – дочка Марія – народилася в таборі для інтернованих у Німеччині, а в 1953 році в Нью-Йорку народилася друга дочка – Квітка.

Крім гри на скрипці в акомпануванні сестри Марії,  Квітка опановувала сценічне мистецтво в балетній школі відомої балерини Роми Прийми-Богачевської (головна роль у балеті-казці «Попелюшка», 1967 рік; балетна сцена опери «Анна Ярославна» в Карнегі-Холі, 1969 рік), співала в хорі, займалася вокалом. У хорі Квітка часто співала з маленьким Майклом Джексоном, майбутнім королем поп-музики. Крім того, займалася кінним спортом.

Дівчинка, яка згодом стане легендою американських студій і справжнім відкриттям української естради, повернулася до слухачів у дев’яності та двотисячні вже після своєї смерті. Квітка побувала на історичній батьківщині таємно всього один раз в 1983 році. Тоді її ще ніхто не знав навіть в професійних колах. У чотири роки талановита дівчинка візьме в руки скрипку, а її знаменитий батько (співзасновник Українського Музичного Інституту (УМІ) в Нью-Йорку) даватиме їй уроки. Хоча у Квітки було безліч талантів: вона грала в театрі, танцювала, прекрасно співала.

Цісики розмовляли вдома українською мовою і співали прекрасні українські пісні, які все життя, наче якийсь містичний код або надзавдання, стояли над Квіткою і вимагали, щоб вона їх виконувала і популяризувала. (внизу на фото Сім’я Цісиків. Сестра Марія, тато Володимир, мама Іванна та Квітка зі скрипкою)

Батьки змалечку віддали дівчаток до української суботньої школи і до літнього табору пластунів “Новий Сокіл”. Більшість українського емігрантського юнацтва брала участь в заходах пластунів, де їхні наставники продовжували виховувати та спрямовувати в любові до України. Які б заробітки не мала українська родина в еміграції, справою честі було відкласти кошти на літній табір для своєї дитини. Не була винятком й родина Цісиків. З 7 до 16 років юна пластунка Квітка відвідувала ці тритижневі табори в горах — жили в наметах, щовечора збиралися довкола великої ватри, вчили українські пісні, пізнавали українські обряди та звичаї. Там Квітка очолила юнацький співочий ансамбль “Соловейки”, де виконувалися народні українські пісні, в тому числі пісні січових стрільців, заборонені у СРСР

У «Пласті» вона здобула ступінь пластуна-розвідувача. 1967 року організувала з дівчат 30-го куреня імені «Софії Галечко» в Нью-Йорку (Улад Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок, УПЮ) співочий гурт «Соловейки», яким керувала протягом трьох років. До складу гурту входили пластунки-розвідувачки Реня Сафіян, Віра Самощак, Христя Зимна, Марійка Гой, Марійка Костів, Ліда Прокоп, Марта Навроцька, Ліда Голюка, Уляна Ільницька й Оксана Шуль. Дівчата виконували пластові, народні та популярні пісні, супроводжуючи спів грою на гітарах. (на фото внизу - Квітка на обкладинці платівки “Іванку”. В ній записані національні й пластові пісні українською та англійською мовами. Швидше за все, це перші записи співачки)

Квітка могла б стати скрипалем, але любов до співу пересилила батьківські надії на виконавську кар’єру дочки. Вступила до консерваторії, відмовившись від скрипки, вибрала вокал, мріючи про кар’єру оперної співачки. Її голос був дуже схожий на голос скрипки. Це рідкісне колоратурне сопрано – найвищий і найрідкісніший жіночий голос.

Крім того, Квітка Цісик володіла технікою “білого голосу”, властивого народній традиції карпатського регіону. Українці називають такий голос внутрішнім, що йде з серця, з глибини душі. Неповторне поєднання робило голос вокалістки воістину унікальною знахідкою для оперної сцени. Але їй не судилося зробити кар’єру оперної прими.

У 1971 році Квітка не раз виступала на сцені разом з батьком і сестрою Марією (сестра стала відомою піаністкою високого рівня, давала уроки в Карнеґі-холі й акомпанувала відомим співакам). Одного разу прямо на сцені у Володимира Цісика стався серцевий напад. Після смерті батька про оперну кар’єру довелося забути. Потрібно було заробляти на життя та навчання. Професійно поставлений унікальний голос Квітка змушена була продавати в якості рекламного: для запису демоверсії пісень для співаків, джинглів (джингл – музичний або вокальний продакшн-візуальний ефект радіо- або телеефіру, являє собою коротку, закінчену музичну фразу з вокального переспіву) для рекламних роликів, бек-вокалу. (внизу - реклама "Форд Моторз" голосом Квітки)

У неї не було агента і доводилося самостійно “себе просувати”. Спочатку нікому невідома співачка на ім’я Кейсі (КС – псевдонім за першими літерами імені Kvita Cisyk) не мала роботи. Сімнадцятирічна емігрантка нікого не цікавила. Але одного разу хтось все-таки прослухав один з її записів і зрозумів, що це справжнє вокальне золото, знахідка, яка незмінно перетвориться в монети.

І так поступово почалася її кар’єра в рекламному бізнесі. Багато компаній, які зверталися до неї, розуміли, яка перлина практично за безцінь їм дістається. Вони дуже швидко прибрали її до рук і побачили результат. Цей чарівний голос дійсно мав якусь магічну силу, заворожував і привертав. Скоро роботи стане так багато, що Цісик перетворитися в найдорожчу і найзатребуванішу співачку рекламних джинглів. Понад 16 років вона була єдиним голосом компанії “Форд” та отримувала такі величезні гонорари, що могла собі дозволити нерухомість в найдорожчому районі Нью-Йорка біля Центрального парку. Тут же була придбана нерухомість для студії, де працювали її перший та другий чоловік. (на фото - з чоловіком Едвардом. Світлина з журналу “Ford Times”, 1990 р.)

З першим Джеком Корнером – джазовим музикантом, який був старший за неї на 14 років, Квітка прожила всього рік. Вона безмірно поважала його за талант і допомогу в співочій кар’єрі. Другим чоловіком став Едвард Ракович, відомий інженер звукозапису, який працював з відомими співаками, такими як Мадонна, Джордж Бенсон та інші. (на фото - з чоловіком Едвардом. Світлина з журналу “Ford Times”, 1990 р.)

День Квітки (Кейсі) був розписаний по хвилинах: з восьмої ранку до восьмої вечора. Вона записувала вокальні номери для різних комерційних проектів. Рекламувала курятину, собачий корм, автомобілі й т.д. З одного боку, це давало високий дохід і вигідне становище. З іншого, по-суті, стало розпиленням видатного, даного Богом таланту.

Не випадково Квітка Цісик відчувала незадоволеність і мріяла про інші висоти. Одного разу, розмовляючи зі своїм чоловіком про українську пісню, сказала, що немає нічого прекраснішого, ніж мелодії її батьківщини, що це справжній скарб і їй дуже хочеться, щоб всі побачили його.

“Ну, покажи ж ці хвалені українські пісні, чому ми їх не чуємо? Де вони?”

Це був кінець сімдесятих, коли української пісні в якісному записі просто не було. А та, що була, не могла конкурувати з якісним американським фольклором та іншою вокальною продукцією.

І тоді у Кейсі виникла ідея записати українські пісні не під бандуру і скрипку, а на високому професійному рівні. Щоб в цьому проекті брали участь відомі музиканти та аранжувальники. Тоді вона задумала записати альбом, використовуючи аранжування першого чоловіка і можливості звукозапису другого. Запросила більше сорока відомих професіоналів і платила їм зі своєї кишені. Після важкого робочого дня до третьої години ночі записувала українські пісні.

Акомпанувала їй сестра, за правильністю вимови стежила мама Іванна. Таким чином, жінка, яка ніколи не була в Україні й чула народні пісні тільки від своїх рідних і знайомих, записала абсолютно оригінальні трактування відомих мелодій, заново прочитавши українську душу. Кажуть, що Квітка Цісик відчула українців краще, ніж самі українці відчувають себе. Перший альбом називався “Квітка”. Другий альбом – “Два кольори” – вийшов через дев’ять років у 1989 році, і в його записі знову брали участь обидва чоловіка Квітки Цісик.

За радянських часів її пісні були під забороною, як творчість закордонної виконавиці. Якимось чином підпільно записи переправлялися в СРСР і поширювалися. Квітка повернулася додому. Поступово її почали впізнавати не тільки професіонали, але й прості слухачі. Керівник ансамблю “Червона рута”, Олександр Горностай, взяв у неї єдине інтерв’ю і запросив в Україну з концертами, розуміючи, який подарунок вона зробила українській естраді. Але їй завадила хвороба.

Оскароносна пісня

У 1978 році пісня "Ти осяюєш моє життя", яку виконала Квітка Цісик в однойменному фільмі, отримала Оскар і Золотий глобус. Пісня також була номінована на "Греммі" у категорії "Пісня року". Цісик виконала у фільмі всі жіночі партії, втім, через конфлікт з режисером фільму її прізвище вирізали із титрів.

Коли вона записувала пісні для кінофільмів, її помітив режисер Джозеф Брукс, який написав кілька пісень для свого фільму про молоду співачку. Головній героїні потрібен був голос. Квітка погодилася виконати пісні для фільму і зіграти в ньому маленьку епізодичну роль. Фільм вийшов досить слабкою мелодрамою, а от пісня, тобто Саундтрек завоював “Оскара”.

Однак, Брукс затягував офіційне визнання та оплату нікому не відомій співачці Кейсі. Цим моментом скористався його знайомий, у якого була дочка, котра мріяла про кар’єру співачки. Деббі Бун записала альбом з піснями з фільму, викупивши права на їхнє виконання у Брукса ще до вручення премії.

Деббі повністю “успадкувала” вокальну манеру Квітки, і пісня в її виконанні кілька тижнів займала перші рядки хіт-парадів. Квітка не прийшла на вручення Оскара, тому що пісню до фільму замість неї на церемонії співала Деббі. Хоча вкрадена пісня не принесла слави співачці-кокурентці. Це була єдина її удача, хоч і вкрадена. А Брукс між тим запросив Квітку до себе, багато лестив, але вона відмовилася від близькості й зажадала лише платні за роботу. Він заплатив, але ім’я Квітки було видалене з титрів. Вона не почала судитися і пішла в тінь.

Можливо, ця несправедливість і глибока образа довгі роки не давали співачці спокою, і вона всіма способами намагалася довести американському слухачеві свою цінність. А може і сприяли тому, щоб вона зробила іншу кар’єру і записала найкращі альбоми українських пісень, які згодом були неодноразово номіновані на різні премії.

Проте й американська кар’єра відбулася! Менеджери “Форду” підрахували, що виконані нею рекламні пісні були почуті понад 20 мільярдів разів. Компанія “Форд” ще ні з ким з вокалістів не працювала так тісно і так довго, як з Кейсі, тож щорічно дарувала їй нову модель авто. Але Кейсі, поціновувачка швидкої їзди, любила тільки свій червоний “Ягуар”.

Багато в чому вона була справжньою американкою, в сім’ї якої проповідувався активний і прагматичний американський стиль життя. Квітка любила коней, свою собаку породи чау-чау, обожнювала гуляти берегом океану і, звичайно, співати. Другому чоловікові Квітка народила сина Еда-Володимира, якому було всього 8 років, коли мама померла. Він теж став музикантом.

Коли в 1991 році співачці вперше був поставлений діагноз рак грудей, лікарі давали їй кілька місяців життя. Але вона боролася з хворобою довгі сім років, проходячи виснажливі курси хіміотерапії і не припиняючи плідно працювати. У неї була мрія записати ще один альбом з українськими піснями (колискові для сина), приїхати з концертами на історичну батьківщину, навіть всупереч своєму страху перед великою аудиторією (вона завжди залишалася камерною, студійною співачкою або співачкою бек-вокалу). Але цьому не судилося втілитися в життя. Спочатку через велику зайнятість, потім через хворобу.

Однак мрія чудової квітки, яка могла би стати окрасою будь-якої сцени, все-таки здійснилася. Голос Квітки Цісик повернувся на батьківщину її предків, її ім’ям названо вулицю у Львові та створено музей, присвячений їй та її таланту.

А на батьківщині її батька в селі Ліски проходять музичні фестивалі в її честь. Бракує тільки книги та оскароносного сценарію, щоб увічнити історію цієї чудової жінки, успішної американки з великою українською душею, щоби повернути їй вкрадену колись славу.

На згадку про талановиту землячку, Український Дощ пропонує вашій увазі інтерв’ю, записане 28 років тому — єдине українське інтерв’ю славетної Квітки Цісик.