КМІС: Рейтинг політичних лідерів та партій – вересень 2020

З 12 до 16 вересня 2020 року КМІС провів опитування методом CATI (телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера, computer-assistedtelephoneinterviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України.

До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України - АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування проведено 2000 інтерв'ю.

Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,2% для показників близьких до 50%, 2,1% — для показників близьких до 25%, 1,4% — для показників близьких до 10%.

Електоральні настрої населення щодо виборів Президента України

Якби вибори Президента України відбувалися в середині вересня, то за тих чи інших кандидатів проголовував би такий відсоток населення (рейтинг 1, дані зі стовпчика 1 таблиці 1) –

• 22,2%  проголосували б за Володимира Зеленського,
• 13,2% – за Петра Порошенка,
• 9,3% – за Юрія Бойка,
• 6,8% – за Юлію Тимошенко,
• 4,8% – за Ігоря Смешка,
• 4,2% – за Олега Ляшка,
• 3,4% – за Анатолія Гриценка,
• 1,6% – за Олександра Вілкула,
• за інших кандидатів – загалом  4,3%,
• 3,3% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
• 13,1% – не визначилися, за кого голосувати,
• 1,9% – відмовилися відповідати на запитання,
• 11,7% – сказали, що не будуть голосувати на виборах.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині вересня), то отримаємо наступні результати (рейтинг 3, дані з стовпчика 3 таблиці 1): 

• 31,8%  проголосували б за Володимира Зеленського,
• 18,9% – за Петра Порошенка,
• 13,3% – за Юрія Бойка,
• 9,8% – за Юлію Тимошенко,
• 6,8% – за Ігоря Смешка,
• 6% – за Олега Ляшка,
• 4,9% – за Анатолія Гриценка,
• 2,3% – за Олександра Вілкула,
• за інших кандидатів – загалом  6,1%.

Для забезпечення коректності порівняння з іншими опитуваннями, в таблиці 1 наводяться три варіанти рейтингів кандидатів:

• % серед усіх респондентів;
• % серед тих, хто збирається голосувати на виборах;
• % серед тих збирається голосувати і визначився з кандидатом.

Рейтинг кандидатів на виборах Президента України. Таблиця 1. 

Нижче наводиться порівняння рейтингів різних опитувань, в т.ч. динаміка підтримки кандидатів. Зірочкою * відмічається та різниця в рейтингу кандидатів, яка є статистично значущою (тобто такою, що виходить за межі і не може пояснюватися похибкою вибірки).

Динаміка рейтингу кандидатів на виборах Президента України, квітень-вересень 2020 року. Таблиця 2.

Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині вересня, то за ті чи інші партії проголосував би такий відсоток населення (рейтинг 1, дані зі стовпчика 1 таблиці 3) –

• 13,1%  проголосували б за партію «Слуга народу»,
• 10,9% – за партію «Європейська Солідарність»,
• 10% – за партію «Опозиційна платформа – За Життя»,
• 5,3% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
• 3,8% – за Радикальну партію Олега Ляшка,
• 2,5% – за «Партію Шарія»,
• 2,4% – за партію «Сила і Честь»,
• 2% – за партію «Свобода»,
• 1,9% – за партію «Громадянська позиція»,
• 1,7% – за партію «Українська стратегія Гройсмана»,
• 1,6% – за партію «УДАР»,
• 1,1% – за партію «За Майбутнє»,
• 1,1% – за партію «Самопоміч»,
• 1,1% – за партію «Опозиційний блок»,
• 0,8% – за партію «Голос»,
• 0,6% – за партію «ПроПозиція»,
• 0,5% – за партію «Національний корпус»,
• за інші партії – загалом  0,6%,
• 3,5% – викреслили б усі партії, зіпсували б бюлетень,
• 17,7% – не визначилися, за кого голосувати,
• 2,1% – відмовилися відповідати на запитання,
• 15,7% – сказали, що не будуть голосувати на виборах.

Якщо розрахувати відсотки по відношенню до тих, хто визначився  (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині вересня), то отримаємо наступні результати (рейтинг 3, дані з стовпчика 3 таблиці 3): 

• 21,5%  проголосували б за партію «Слуга народу»,
• 17,8% – за партію «Європейська Солідарність»,
• 16,3% – за партію «Опозиційна платформа – За Життя»,
• 8,7% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
• 6,3% – за Радикальну партію Олега Ляшка,
• 4,1% – за «Партію Шарія»,
• 4% – за партію «Сила і Честь»,
• 3,3% – за партію «Свобода»,
• 3,1% – за партію «Громадянська позиція»,
• 2,8% – за партію «Українська стратегія Гройсмана»,
• 2,6% – за партію «УДАР»,
• 1,9% – за партію «За Майбутнє»,
• 1,8% – за партію «Самопоміч»,
• 1,8% – за партію «Опозиційний блок»,
• 1,3% – за партію «Голос»,
• 1% – за партію «ПроПозиція»,
• 0,8% – за партію «Національний корпус»,
• за інші партії – загалом  0,9%.

Таким чином, найбільші шанси потрапити зараз до парламенту, якщо б вибори відбувалися у вересні, мають партії «Слуга народу»,  «Опозиційна платформа – За Життя», «Європейська солідарність», «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка. Мають шанси також партія Шарія і партія «Сила і честь».

 Для забезпечення коректності порівняння з іншими опитуваннями, в таблиці 3 наводяться три варіанти рейтингів партій: % серед усіх респондентів; % серед тих, хто збирається голосувати на виборах; % серед тих збирається голосувати і визначився з партією.

Рейтинг партій на виборах до Верховної Ради України. Таблиця 3.

В Таблиці 4 за аналогією з президентськими рейтингами наводиться порівняння партійних рейтингів за різні періоди.

Динаміка рейтингу партій на виборах до Верховної Ради України, квітень-вересень 2020 року. Таблиця 4.

Джерело