Кількість галактик у Всесвіті зменшено з двох трильйонів до сотень мільярдів

У листопаді 2020 року група астрономів на чолі з Тодом Лауером з Національної обсерваторії Кітт-Пік в Арізоні представила результати дослідження, в якому вони спробували з'ясувати, наскільки космос темний, якщо виключити світло від зірок і галактик. Для цього вони скористалися знімками, зробленими за допомогою телескопа і камери New Horizons - космічного апарату, який знаходиться на відстані більше 6,4 млрд кілометрів від Землі.

На такому віддаленні від нашої планети космос в 10 разів темніший, ніж для «Хаббла», який, перебуваючи на земній орбіті, все ще «страждає» від світлового забруднення. Тоді вчені не змогли пояснити походження приблизно половини світла, яке було зафіксовано на знімках. Тепер вони зробили нові розрахунки і оцінили кількість галактик у Всесвіті, що світяться занадто слабо, аби ми могли їх виявити.

Кількість галактик у Всесвіті - одне з фундаментальних питань в області астрономії. Перше реальне розуміння цього параметра з'явилося у вчених в 1990-х роках завдяки космічному телескопу «Хаббл». За тодішніми приблизними підрахунками, всього існувало близько 100 мільярдів галактик.

Однак у 2016 році група астрономів з Корнельського університету переглянула дані «Хаббла» і отримала неймовірну цифру в 2 трильйони галактик. Це було сенсацією, але кількість галактик нещодавно було знову переглянуто. Лауер і його колеги вважають, що їх всього кілька сотень мільярдів.

«У той час як космічне мікрохвильове фонове випромінювання може розповісти нам про перші 450 000 років після Великого вибуху, космічний оптичний фон говорить нам дещо про суму всіх зірок, які коли-небудь утворювалися з тих пір. Це накладає ліміт на загальну кількість галактик, що були утворені, і на те, де вони можуть бути в часі», - говорить Марк Постман, співавтор дослідження.

«Візьміть всі галактики, які бачить" Хаббл ", подвійте це число, і ми отримаємо те, що шукали, але не більше того», - додає Тод Лауер.

Щоб прийти до такого висновку, команда проаналізувала зображення з архівів New Horizons, виключивши світло від зірок Чумацького Шляху, що відбивається від міжзоряного пилу. Залишилося дуже слабке, але все ж відчутне фонове світіння.

Астрономи припускають, що це можуть бути дуже розсіяні карликові галактики, що перебувають відносно близько, або набагато слабші галактики, розташовані на великих відстанях. Зірки-бродяги, не прив'язані до галактик, також можуть бути винуватцями наявного світла, або, можливо, гало галактик яскравіше, ніж ми вважаємо.