Казахстан: як російська агресія проти України розколола казахстанське суспільство

Чому участь країни в ОДКБ та ЄАЕС (Євразійський економічний союз) починає викликати все більше запитань у партнерів? Чим загрожують Казахстану введені проти Москви санкції та ізоляція Росії, що посилюється? Як російська агресія проти України вплинула на казахстанське суспільство і чому призвела до його розколу? На ці питання кореспондента RFI відповів казахстанський політолог Досим Сатпаєв.

RFI: Якою є офіційна позиція Казахстану щодо війни між Росією та Україною? З одного боку, відомі випадки, коли казахстанська поліція штрафує водіїв із літерою Z, з іншого боку, був прецедент, коли двом казахстанцям за русофобські висловлювання у соцмережах дали цілком реальні тюремні терміни. Як пояснюється така неоднозначність?

"Давайте не забувати, що на чолі держави стоїть колишній дипломат. І це дуже позначається на тому, що ми зараз спостерігаємо у зовнішньополітичній позиції Казахстану. Ця позиція настільки гнучка, що Астана намагається не перейти якусь межу, яка може образити будь-кого зі сторін конфлікту.

З одного боку, неформально було оголошено нейтралітет, тобто ми не підтримуємо ні Росію, ні Україну в цьому конфлікті. Це, до речі, чітко було видно під час голосування в ООН, коли Казахстан утримався щодо обвинувачень на адресу Росії у зв'язку з початком військових дій. Казахстан, як він вважає, зайняв помірну позицію щодо цього питання. З іншого боку, наша країна нарешті почала надавати гуманітарну допомогу Україні.

Це була громадянська ініціатива, нас підтримало дуже багато казахстанців і одним із завдань було підштовхнути керівництво республіки до цього кроку. Тому що репутація Казахстану зависла в повітрі з огляду на те, що військові дії вже йдуть, Казахстан зайняв якусь дивну позицію, гуманітарна катастрофа в Україні наростає, з пострадянських країн лише Азербайджан першим офіційно почав надавати підтримку. І саме ця громадянська дієвість та тиск громадської думки стали однією з причин, чому Казахстан вирішив почати надавати гуманітарну підтримку Україні. Це була спроба керівництва Казахстану показати, що воно у тренді світового засудження цієї ситуації з гуманітарною катастрофою.

Казахстан демонструє тут багатовекторність, спробу всидіти на кількох стільцях. З одного боку, ми не визнали ДНР та ЛНР. З іншого боку, Токаєв продовжує активно проводити зустрічі в рамках Євразійського економічного союзу, хоча багато хто в Казахстані вважає ЄАЕС, як і ОДКБ, токсичними організаціями. Більше того, з моменту створення ЄАЕС я називав це великою геополітичною помилкою Казахстану. Цю структуру я тоді вже називав геополітичним інструментом для зміцнення позицій РФ на пострадянському просторі".

RFI: Хіба тісне асоціювання Казахстану з Росією в рамках ЄАЕС та ОДБК рано чи пізно не призведе до того, що й проти вас будуть введені санкції?

"Є думка, що російський бізнес через санкції Заходу використатиме територію Казахстану для обходу обмежень. У російському сегменті зараз уже з'явилася інформація, як росіяни будуть оминати санкції для грошових переказів, зокрема використовуючи банківську систему Казахстану, відкриваючи там рахунки та банківські картки через підставних осіб – громадян Казахстану. Тобто це також очевидний ризик для нашої республіки. Якщо це матиме масовий характер, то й банківську систему Казахстану можуть підвести під санкції".

«Усередині казахстанського суспільства відбувся колосальний та дуже радикальний розкол»

Досим Сатпаєв: "Є ще дуже важливий момент. Якщо на офіційному рівні роблять спробу «грати на різних інструментах», щоб створити видимість якогось «оркестру» і показати, що Казахстан готовий зберігати статус багатовекторної держави, підтримуючи відносини і із Заходом, і з Росією, і з Китаєм, і з Україною, то всередині казахстанського суспільства відбувся колосальний і радикальний розкол, поділ на прибічників/противників Росії та України.

Багато людей тілом живуть у Казахстані, а головою - у пропагандистській зомбоящику. Тому в Казахстані навіть петиція з'явилася, щоби тут заборонили мовити російським інформаційним каналам та політичним ток-шоу. Це Росія 1, Росія 24, НТВ та ще кілька каналів. Доходить до дуже жорстких полемік та конфронтацій поки що словесного характеру і в соціальних мережах, і навіть у сім'ях. Такого не було у 2014 році, коли була анексія Криму.

І це надзвичайно небезпечний тренд для Казахстану. Тому що з'ясовується, що частина казахстанського суспільства асоціює себе з «російським світом» і політикою Путіна. І, природно, з погляду майбутнього, це має великі ризики для казахстанської національної безпеки. Це фактично п'ята колона, яку за певних умов завжди можна використовувати для легалізації активізації Росії тут з тих чи інших причин. Якщо раптом у Кремлі дійдуть висновків, що в Казахстані виник ворожий режим, який захоче вести більш самостійну зовнішню політику та вийти з ЄАЕС чи ОДКБ. Така дефініція військової доктрини з'явилася у Росії після 2014 року. І це дуже активно обговорюється у Казахстані".

«Фактор Путіна в казахстанській політиці є одним із значних»

RFI: Враховуючи ситуацію, чи можливий вихід Казахстану з усіляких союзів з Росією? Чи з урахуванням січневих подій, коли президенту Казахстану Токаєву довелося вдатися до допомоги ОДКБ, такий сценарій унеможливився?

"Я думаю, для Токаєва вихід малоймовірний. Потрібно враховувати його психотип. Це людина, яка не хоче вступати у явну конфронтацію з Росією, тим більше, що після введення в республіку сил ОДКБ у січні цього року, яка, по суті, підтримала Токаєва у внутрішньоелітній сутичці, зрозуміло, що є певні зобов'язання. Хоча Токаєв говорив, що зобов'язань немає і що Казахстан проводитиме самостійнішу зовнішню політику, але в будь-якому випадку цей фактор присутній.

Навіть сам факт, що перший президент Назарбаєв цілком вільно почувається, вільно пересувається як усередині країни, так і за її межами — це також певні гарантії безпеки, які він отримав від Путіна. Тож Токаєв його зараз і не чіпає активно. Можливо, члени сім'ї Назарбаєва будуть під тиском, тому що на них гарантії путінської безпеки не поширюються, але перший президент таку гарантію отримав. І це теж один із фактів того, що фактор Путіна у казахстанській політиці є одним із значущих. І це багатьох у Казахстані насторожує, особливо тих, хто розглядає Росію як потенційну загрозу.

Настане момент, коли Росія вимагатиме від Казахстану, щоб він визначився, щоб ОДКБ стала більш серйозною військово-політичною структурою на противагу НАТО. А це вже суперечить національній безпеці Казахстану та нашій зовнішньополітичній доктрині.

Або ЄАЕС може трансформуватися у тіснішу вже не економічну, а політичну структуру. Як новий формат союзної держави, куди Білорусь вже остаточно влипла як муха в... мед. Вірменія дуже залежить від Росії, тут важко сказати, можливо, через цю залежність вона теж може зайняти проросійську позицію. Залишається Казахстан. І це буде дуже серйозним викликом для нашої республіки у перспективі".