[]

Хто платить за медицину? Досвід США, Франції, Грузії та Британії

Хто платить за медицину? Досвід США, Франції, Грузії та Британії

Навколо медичної реформи точиться чимало суперечок. Хтось вважає, що вона знищить українське суспільство, інші ж переконані, що такий крок відкриє для кожного громадянина шлях до якісного медичного обслуговування. Цікаво, що прихильники обох позицій часто посилаються на досвід західних країн. Найчастіше прикладом виступають США, Велика Британія, Франція та Грузія. 

З медичними системами США, Великобританії та Франції часто порівнюють майбутню українську медицину, тоді як Грузія – пострадянська країна, яку багато хто намагається наводити, як приклад для України. Що ж приховує медицина цих країн? Які джерела її фінансування? Та чи справді українська система охорони здоров'я гірша?

Чиї гроші витрачаються на медицину?

У всіх країнах витрати на систему охорони здоров’я бувають двох видів:

  • державні – це бюджетні видатки на медицину.
  • приватні – видатки населення або роботодавців на купівлю страхових полісів, а також оплата медичних послуг населенням "із власної кишені".

Витрати держави та населення на медицину в США, Великій Британії, Франції, Грузії та Україні

(на одну особу, у доларах США за паритетом купівельної спроможності, 2016 рік)

Розподіл витрат із різних джерел на охорону здоров’я в США, Великій Британії, Франції, Грузії та Україні

(на одну особу, у доларах США за паритетом купівельної спроможності, 2016 рік)

На графіках приватні витрати на охорону здоров'я розділено на витрати "з кишень пацієнтів" та витрати фізосіб та юросіб на купівлю страхових полісів.

Частка  бюджетних витрат на охорону здоров’я у США найвища – майже 40% від сукупних витрат на охорону здоров'я, хоча у Штатах дуже поширене й приватне медичне страхування.

Найвища частка витрат із власних кишень – в Україні та Грузії. В Україні держава декларує безкоштовне надання медичних послуг, але насправді для отримання допомоги громадяни сплачують більше половини пов’язаних з медициною витрат. 

Велика Британія

Для резидентів країни або для нерезидентів із Європейської економічної зони більшість медичних послуг у Великій Британії безкоштовні. 

Саме за британським зразком український МОЗ намагається перебудувати систему охорони здоров’я. 

Витрати британців на медицину переважно покриває Національна служба здоров’я – НСЗ (National Healthcare System). Загалом у бюджеті країни на медичні видатки припадає 18,9%.

Для тих, хто не має приватного медичного страхування і не є резидентом країни, лікування буде коштувати 150% від тарифів, встановлених НСЗ.

Для мігрантів без документів або для гостей країни не з Єврозони безкоштовною може бути тільки екстрена допомога та лікування деяких інфекційних захворювань. 

Точний перелік медичних послуг, який покриває НСЗ, законодавчо не визначений, і він може змінюватися. Формування цього переліку базується на аналізі ефективності витрат, який проводяться періодично (cost-effectiveness analysis).

На практиці НСЗ оплачує:

  • послуги зі скринінгу, імунізації та вакцинації;
  • стаціонарну та амбулаторну лікарняну допомогу;
  • послуги терапевта;
  • клінічно необхідну стоматологічну допомогу;
  • деяке лікування органів зору;
  • психіатричну допомогу;
  • догляд по інвалідності;
  • паліативну допомогу;
  • реабілітацію, включаючи фізіотерапію (наприклад, відновлення і лікування після інсульту). 

НСЗ не повністю покриває витрати пацієнтів на:

  • стоматологію;
  • офтальмологію;
  • щеплення для подорожей;
  • ліки, виписані за рецептом.

Пацієнти доплачують за ці послуги за системою співоплати.

Приватне добровільне медичне страхування в Британії є додатковим інструментом і дає можливість отримати медичну допомогу швидше (зазвичай у лікарнях та амбулаторіях великі черги з тих, хто отримує послуги безкоштовно) або компенсувати деякі витрати на стоматологію.

У Великій Британії частка оплати медичних послуг пацієнтами з власної кишені невелика і становить 15% усіх витрат на медицину. Це переважно оплата за проведення медичного обстеження при прийомі на роботу, для отримання медичної страховки чи страхування на час подорожі. 

Сполучені штати Америки

Хоча витрати держави на медицину в США найвищі порівняно з іншими країнами, які ми розглядаємо (39,5% від усього бюджету країни), у 2017 році 67,2% жителів Сполучених Штатів мали приватні медичні страховки.

Для решти населення держава фінансує базове лікування – як правило, для біднішого населення чи вразливіших груп.

У США існує два типи медичного страхування і жодна з них не покриває лікування повністю. Пацієнтам все одно треба доплачувати за послуги, які не передбачені програмами. Винятки становлять лише діти, особи, які перебувають у хоспісах, та жінки, включені до програм лікування раку молочної залози та шийки матки.

Окремо існують державні страхові програми для дітей, молоді зі спеціальними медичними потребами, військових, ветеранів, державних службовців тощо.

Одна з проблем американської системи медицини – це недоступність медпослуг або доступ тільки до дешевих держлікарень для тих, хто не має приватної медичної страховки через безробіття або низьку зарплату/відсутність опції страхування з боку роботодавця.

Аби зробити медицину більш доступною для більшої кількості громадян, у 2014 році був прийнятий скандальний закон, відомий як Obamacare, яким передбачається наступне:

  • заборона установлення річних або пожиттєвих обмежень на покриття страховкою;
  • дозвіл дітям залишатись на батьківських полісах страхування до 26 років;
  • обмеження варіації цін на страховки (раніше на їхній розмір могли впливати попередні скарги на здоров’я, наявність насилля у сім’ї, спадковість тощо);
  • обмеження на додаткову оплату пацієнтом медпослуг у разі, якщо він також має страховку (не всі страховки покривають повністю);
  • зобов’язаня для страхових компаній витрачати 80-85% страхових внесків від пацієнтів на медпослуги, тим самим фактично обмеживши їхні можливості для отримання надприбутків.

Франція

Українські політики часто у своїх виступах посилаються на систему охорони здоров’я у Франції. Воно й не дивно, адже її принципи дуже нагадують британську модель, на яку орієнтується Україна.

Відмінність може полягати лише в переліках послуг, які фінансуються державою, та які має оплачувати пацієнт за рахунок страховки або власних коштів. 

Так, французький уряд покриває:

  • частину витрат на лікарняний догляд та лікування у приватних і державних поліклініках;
  • амбулаторне лікування;
  • супровід вагітності після 5-го місяця та послуги з акушерства;
  • утримання у хоспісах;
  • тривале лікування у психіатричних лікарнях;
  • діагностику;
  • послуги швидкої допомоги;
  • лікування хронічних захворювань;
  • ліки за рецептами;
  • протези та інші медичні вироби.

Профілактичні послуги покриваються державою лише частково, але, наприклад, витрати на імунізацію, мамографію і скринінг колоректального раку (один із найбільш поширених видів раку у дорослих) фінансуються за державний кошт.

Водночас витрати на лікування зору і стоматологію майже не покриваються державою. 

Тому приватне медичне страхування у Франції є додатковим інструментом оплати медичних послуг. Воно складає 7,3% витрат на медицину.

У Франції також існує практика оплати медичних послуг із власної кишені (9,8%).

Грузія

Ця країна цікава не лише поточним станом фінансування тамтешньої медичної системи, але й підходами до її реформування, так як соціоекономічні показники України та Грузії дуже схожі.

Після розпаду СРСР Грузія, як і Україна, успадкувала централізовану модель охорони здоров’я, за якою держбюджет фінансує медицину за кількістю лікарняних ліжок і квадратних метрів інфраструктури, а не кількістю і якістю наданих лікарями послуг. Таку систему складно назвати ефективною.

У часи керування країною Міхеїлом Саакашвілі (2004-2012) грузинська система почала переходити на ринкові рейки: низка медичних закладів були приватизовані, а сама система будувалась на принципах ринкової економіки та мінімального нагляду з боку держави.

З 2008 по 2012 більшу частину бюджетних видатків на медицину отримували приватні страхові компанії в рамках програми забезпечення тих верств населення, які живуть за межею бідності.

У 2010 році уряд запропонував страховикам обслуговувати ширше коло пацієнтів – тих, хто живе за межею бідності, дітей до 5 років, пенсіонерів, учителів, студентів, інвалідів. Страхові компанії, які здобули перемогу у конкурсі, отримували монопольне право обслуговувати ці категорії громадян у 26 госпітальних округах. Натомість, страховики мали інвестувати в модернізацію лікарень і закладів первинної медичної допомоги. 

У 2013 році, після зміни влади в країні, уряд перейшов на медичне забезпечення усіх верств населення без винятку за держкошт.

Наразі в Грузії діє програма Universal Health Care Program (UHCP), яка фінансується із загальних доходів держбюджету країни.

Пакет послуг, які оплачує держава, включає низку первинних та вторинних послуг:

  • діагностика (з 20-30% співоплатою від пацієнта);
  • планова хірургія;
  • онкологічні послуги;
  • акушерська допомога;
  • деякі основні ліки;
  • екстрена допомога.

Так само, як в Україні на первинній ланці, державне медичне фінансування у Грузії працює за принципом "гроші йдуть за пацієнтом". За лікування пацієнта, застрахованого у державній системі, платить Агентство соціальних послуг (Social Services Agency). Пацієнт сам обирає, до якої лікарні звернутись. 

Всі ці зміни та реформи, однак, не вирішили однієї з важливих проблем системи охорони здоров’я Грузії: населення країни досі платить величезну частку від усіх витрат на медицину з власної кишені: 55,6%, і ще 5,6% припадає на купівлю страховок.

Переважно гроші пацієнтів витрачаються на ліки, адже грузинський уряд відшкодовує вартість лише 4 препаратів за основними типами захворювань і тільки для найбідніших верств населення (йдеться про ліки проти серцево-судинних захворювань, діабету, хвороб щитовидної залози та хронічного обструктивного захворювання легенів). 

Досвід країн показує, що системи фінансування сфери медицини потребує постійного вдосконалення. Відмінним є те, що більш розвинені країни приділяють більше уваги діагностуванню захворювань, що дозволяє підтримувати належний рівень здоров'я громадян.

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house2.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Схожi
Вчені порівняли якість зволоження організму звичайною водою і молоком
Здоров'я
Вчені порівняли якість зволоження організму звичайною водою і молоком
Вода сприяє швидкому зволоженню організму, однак напої з більшим вмістом цукру, жиру або білка роблять це ще краще...
У вас депресія? Вчені з’ясували, як куріння позначається на психічному здоров’ї
Здоров'я
У вас депресія? Вчені з’ясували, як куріння позначається на психічному здоров’ї
Ізраїльські вчені з Єврейського університету довели, що між курінням та розвитком психічних розладів є тісний зв’язок...
Нове відкриття учених: темп ходьби безпосередньо пов'язаний зі старінням
Здоров'я
Нове відкриття учених: темп ходьби безпосередньо пов'язаний зі старінням
Чому ходьба корисніше за біг і що відбувається в організмі під час прогулянки...
Американські вчені довели, що вейпинг завдає не меншої шкоди, ніж паління цигарок
Здоров'я
Американські вчені довели, що вейпинг завдає не меншої шкоди, ніж паління цигарок
Результати дослідження довели, що використання електронних сигарет значно збільшує ризик розвитку в людини хронічних захворювань легень...
Американські вчені довели, що фізкультура зменшує ризик онкозахворювання до 27%
Здоров'я
Американські вчені довели, що фізкультура зменшує ризик онкозахворювання до 27%