Храми та монастирі Чернігівщини стануть частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

2024 року Чернігівщина відзначатиме важливу історичну подію - 1000-річчя Чернігівського князівства. Про це інформує офіційний сайт Чернігівської ОДА.

"Розраховуємо, що до цієї урочистої дати історичний ландшафт Чернігова буде офіційно включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", - заявив голова ОДА Андрій Прокопенко.

Та додав, що наприкінці липня підписав розпорядження про створення робочої групи з підготовки документації для внесення пам’ятки культурної спадщини "Культурний ландшафт міста Чернігова" до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Зазначається, що робоча група об’єднує ініціативи представників експертного середовища, громадськості, науковців та відповідних владних інституцій.

Результатом їх роботи стане номінаційне досьє "Культурний ландшафт Чернігова", до якого будуть включені три головні культурно-ландшафтні комплекси, розташовані на правому березі Десни:

1. Комплекс історичного середмістя з колишнім княжим Дитинцем з унікальними пам’ятками архітектури та археології національного значення. Серед них один з найстаріший на Лівобережжі Спаський Собор - одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства. Пам'ятка давньоруського зодчества. Зала храму є чи не найкращою в Україні для звучання голосу, її акустичні характеристики — вражаючі й неперевершені.

А також Борисоглібський собор - відома пам'ятка архітектури міста Чернігова домонгольської доби. Нині храм Бориса і Гліба перетворений на музей Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Крім того, собор став також Будинком хорової спадщини, де проходять концерти духовної музики. Чернігівський колегіум, який був заснований наприкінці ХVІІІ ст., став першим навчальним середнім закладом на Лівобережній Україні. Споруда цікава як своєю архітектурно-просторовою композицією, скульптурним декором, плануванням, так і історією спорудження.

2. Єлецька гора з ансамблем Єлецького монастиря (включає власне монастир і курган Х ст. Чорна могила);

3. Болдина гора з курганним могильником Х ст. та комплексом Троїцько-Іллінського монастиря (складається з середньовічного Іллінського печерного монастиря та Троїцького монастиря ранньомодерної доби).

Зазначається, що кожен з комплексів є особливим, але всі разом вони створюють єдиний культурний ландшафт Чернігова, який є унікальним явищем світової цивілізації, відповідає критеріям всесвітньої універсальної цінності та повинен бути об’єктом історико-культурного збереження загальносвітового значення.

"Це багатошаровий містобудівний ансамбль, який не має собі рівних у Східній Європі за різноманітністю, хронологічним діапазоном і ступенем концентрації нерухомих пам’яток культурної спадщини у комплексі з унікальним природним ландшафтом", – зауважує голова ОДА.

Той факт, що Чернігів повинен удостоїтись високого статусу об’єкта Світової спадщини, не викликає жодного сумніву. У літописних джерелах уперше він згадується у 907 році й по праву вважається одним з найдревніших міст України. У ХІ-ХІІІ ст. Чернігів був столицею одного із найбільших давньоруських князівств, відіграючи визначну роль у становленні та розвитку Давньоруської держави, її політичного статусу, обороноздатності та культури. Окрім того, навколо міста розміщувалися княжі села, фортеці, заміські садиби, біля яких також існували могильники. Багато історичних пам’яток збереглися й донині.

Статус об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО дасть чернігівським пам’яткам історії такі переваги:

• імплементація основних положень Конвенції ЮНЕСКО у законодавство України та можливість додаткового фінансування пам’яток Чернігова з метою охорони культурної спадщини;
• гарантії захисту пам’яток Чернігова з боку світової спільноти;
• міжкультурний діалог та обговорення на міжнародному рівні пам’яток Чернігова і знайомство міжнародної спільноти з містом Черніговом та його популяризація;
• додаткові гарантії збереження і цілісності унікальних архітектурних пам’яток Чернігова;
• підвищення престижу об’єктів і міста;
• можливість розвитку додаткових видів туризму, що сприятиме надходженню коштів і економічному зростанню регіону;
• пріоритетність у залученні коштів для підтримки об’єктів культурної спадщини Чернігова у ході формування бюджету України у сфері культури.

Раніше Український Дощ писав, що Міністерство культури України, враховуючи рекомендації Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини, включило три елементи нематеріальної культурної спадщини до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України МКІП.