Епіфаній у День Соборності побажав українцям мудрості

Вітаючи українців з Днем Соборності України у Facebook,  митрополит Київський і всієї України Епіфаній написав: "Не розділені, а об’єднані вірою, українці здатні подолати багато труднощів і перепон, перемогти ворога і здобути справедливий мир, який можна зберегти лише в єдності".

"Згадуючи ті події та ціну, яку було заплачено і яку ми нині змушені платити за право жити у незалежній державі, маємо найперше зробити висновок: наша сила – в єдності! Не розділені, а об’єднані вірою, любов’ю і прагненням кращого майбутнього для України, з Божою допомогою ми здатні подолати багато труднощів і перепон, перемогти ворога і нарешті здобути справедливий мир. І лише в єдності ми здатні його зберегти", - написав Епіфаній.

Він зазначив, що для українців соборність означає й історичний факт державного єднання, коли 101 рік тому на площі перед собором святої Софії – храмом, який уособлює духовну єдність та велич княжої Київської держави – урочисто проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в єдину державу.

"Соборність означає для нас надзвичайно багато. І не лише тому, що походження цього слова безпосередньо пов’язане з християнським вченням та походить від старослов’янського «съборъ», тобто збори, зібрання. Не лише тому, що Церква Христова є Вселенською (Καθολική) церквою, а за слов’янським перекладом Символу віри, який дійшов до нас від святих Кирила і Мефодія, – Соборною. Не лише тому, що соборність – богословське поняття, яке означає єдність, цілісність церкви, об’єднання всіх її членів під її Головою – Господом нашим Ісусом Христом", - написав Епіфаній.

Предстоятель ПЦУ побажав всім українцям мудрості від Бога, зваженості у рішеннях, розсудливості та далекоглядності, щоби власними діями не похитнути наш спільний дім – Україну, а зміцнити його.

"Сьогодні помолімося разом за єдність нашого народу, держави та одного з її наріжних каменів – української православної церкви!" - наголосив Епіфаній.

22 січня 1918 року Універсалом Центральної Ради було проголошено незалежність Української Народної Республіки. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель в єдину Україну. У тексті Акта Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна».