Емманюель Макрон згадав про підтримку України під час промови перед послами Франції

У понеділок, 28 серпня, президент Франції Емманюель Макрон виступив із традиційною програмною промовою про зовнішню політику країни на щорічних зборах послів Франції за кордоном. У цьому виступі перед початком нового політичного сезону Макрон значну увагу приділив проблемам, пов'язаним з війною росії проти України, та завданням французької дипломатії у цих питаннях. Макрон також зупинився на ситуації у низці країн Африки, що переживає «епідемію» військових переворотів, нагадав про проблему Нагірного Карабаху та відносини з Іраном, який утримує у своїх в'язницях французьких громадян.

Звертаючись до французьких послів, Макрон зазначив, що «найближчими місяцями Франція має докласти значних зусиль, щоб уникнути поділу, розколу світового порядку» в конексті агресивної війни росії проти України. Необхідно також продовжувати підтримку та допомогу Україні, «її зусиллям опору та військовим зусиллям», підтверджуючи часом «незмінний» та «непорушний» характер цієї підтримки. Нарешті, дипломати мають працювати «з підготовки до встановлення міцного миру», а країнам-партнерам України необхідно готуватися до повоєнного відновлення країни, яка зазнала нападу рф, — підкреслив Макрон.

"Ця війна стосується всього світу, - знову нагадав Макрон, - оскільки йдеться про нашу здатність домогтися дотримання міжнародного права, базових принципів і, зокрема, принципу недоторканності кордонів".

Дипломатам Франції, за словами президента Макрона, також необхідно працювати над тим, щоб «мир — про який говорять у всіх ініціативах, з усіх кінців планети — був всім зрозумілий однаково».

Це не може бути припинення вогню, перемир'я, яке визнає поточний стан справ. Це означає підготувку до завтрашньої війни. Це має бути міцний мир, заснований на повазі до суверенітету українського народу та міжнародного права, — підкреслив французький президент.

Макрон також привітав роботу французького МЗС щодо підтримки дипломатії України у її прагненні донести українську позицію до інших країн.

Ризик ослаблення Заходу та Європи

У своїй промові Емманюель Макрон також нагадав про вкрай складний глобальний контекст, у якому працюють французькі дипломати, вказавши на «ризик ослаблення» Європи та країн Заходу загалом у контексті загострення суперництва між провідними державами.

Цей контекст «посилюється», «стає все більш складним» і «ризикує послабити Захід і, особливо, Європу», зазначив Макрон, закликавши дивитися на ці процеси «тверезо, але без надмірного песимізму».

«Епідемія путчів» у країнах Африки

У програмній промові перед французькими послами Макрон також зупинився на ситуації в Африці, де, за його словами, спостерігається епідемія путчів. Останній за часом переворот відбувся 26 липня в Нігері, де наприкінці минулого тижня військова хунта зажадала від посла Франції залишити країну. МЗС Франції відповіло, що військові, які незаконно захопили владу, не мають права відкликати агреман у диппредставників зарубіжних країн. Емманюель Макрон у своїй промові підтвердив, що посол Франції залишається на своїй посаді у Нігері.

У своїй промові Макрон відстоював безкомпромісну позицію Парижа стосовно військової хунти Нігера, а також непримиренну позицію Франції, яка раніше призвела до розриву зв'язків із путчистами в Малі та Буркіна-Фасо. За словами Макрона, якби не військове втручання Франції для боротьби з ісламістськими терористичними угрупованнями (операції «Сервал» та «Бархан» у Малі та регіоні Сахеля), «ми б не говорили сьогодні про Малі, Буркіна-Фасо чи Нігері».

"Ці держави перестали б існувати у своїх територіальних кордонах", - заявив французький президент.

Нагірний Карабах та блокада Лачинського коридору

У своїй програмній промові Макрон нагадав і про проблему Нагірного Карабаху. Він пообіцяв виступити з «дипломатичною ініціативою» для того, щоб спробувати зняти постійну блокаду Азербайджаном Лачинського коридору — єдиної дороги, що пов'язує Вірменію з анклавом Нагірного Карабаху.

Вимога до Ірану

Макрон закликав Іран звільнити чотирьох французьких громадян, які перебувають «у неприйнятних умовах» в іранських катівнях. 

Чотири громадяни Франції це: Луї Арно, який перебуває під вартою в Ірані з вересня 2022 року, французька викладачка Сесіль Колер і її чоловік Жак Паріс, заарештовані іранською владою в травні 2022 року за звинуваченням у «шпигунстві», а також ще один француз, особистість якого не розкривається.

Як нагадує агентство France-Presse, ще один француз Бенжамен Брієр та франко-ірландський громадянин Бернар Фелан були звільнені Іраном у травні місяці з «гуманітарних міркувань».

Президент Макрон пообіцяв, що Франції продовжить проводити у відносинах з Іраном «чітку політику», не виявляючи «ніякої слабкості». Він зазначив, що всі французькі громадяни, які перебувають в ув'язненні в Ірані, були позбавлені волі «довільно» і без жодних підстав.

Український Дощ писав раніше, що президент Зеленський ініціює законопроєкт про прирівняння корупції у воєнний час до державної зради.