Е-декларування під час війни: чому скасували обов'язок чиновників і коли відновлять?

Верховна рада на початку повномасштабної війни призупинила процес обов'язкового декларування майна чиновниками, дозволивши подати дані про свої статки вже після скасування воєнного стану.

При цьому НАЗК залишило можливість для добровільного подання декларації, якою мало хто скористався. За понад рік ситуація в країні змінилася, і міжнародні партнери та українці почали натякати, що обов'язкове декларування настав час повернути. Зокрема, пункт про це зафіксовано у меморандумі з Міжнародним валютним фондом (дедлайн – кінець липня). Однак парламент поки що не поспішає розглядати відповідний законопроєкт.

 

Після введення воєнного стану в країні Національне агентство з питань запобігання корупції обмежило доступ до публічної частини реєстру декларацій, щоб максимально захистити особисті дані.

3 березня 2022 року Верховна рада ухвалила закон, яким «заморозила» обов'язкове декларування: рішення передбачає, що декларації потрібно буде подати протягом трьох місяців після закінчення воєнного стану.

Влітку парламент ще більше спростив життя посадовцям. По-перше, під час воєнного стану чиновникам дозволили приймати подарунки будь-якої вартості, але за умови, що їх буде використано на потреби армії чи гуманітарну допомогу постраждалим від війни.

По-друге, держслужбовцям та чиновникам місцевого самоврядування дозволили займатися іншою оплачуваною діяльністю, якщо вони перебувають у відпустці без збереження зарплати або у разі простою.

        

При цьому в травні 2022 року в НАЗК наголосили, що хоча подавати декларації необов'язково, така можливість є, як і можливість виправити помилки в попередніх даних.

В лютому 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції закликає народних депутатів зробити кроки, що підтверджують відданість принципам відкритості і підзвітності перед виборцями, та відновити електронне декларування посадовцями. 

НАЗК нагадав, що Президент Володимир Зеленський, “публічно відповів на петицію про відновлення декларування”. “Панове парламентарії, хід за вами”, - підкреслили в агентстві.

“Всього лише за кілька днів петиція набрала необхідні 25 тисячі голосів. Суспільство яскраво продемонструвало своє бажання повернути звітування публічних службовців під час війни, а Президент нагадав про те, що саме народні депутати повинні проголосувати за законопроєкт. Водночас Верховна Рада поки не поспішає. Законопроєкт № 8071, яким мали відновити обов’язкове декларування, чекає на ухвалення із жовтня 2022 року”, - ідеться у повідомленні.

НАЗК зазначив, що “щорічну декларацію за 2021 рік подали лише 28 народних депутатів”.

Нацагентство наголошує, що відновлення декларування не може більше чекати, зокрема тому, що “звільнення та “посадки” чиновників-корупціонерів не вирішують проблему корупції: звільнення та кримінальна відповідальність — це дієвий спосіб очищення від недоброчесних посадовців, але через відсутність механізмів фінансового контролю такі дії можуть бути боротьбою з вітряками. Не всі посадовці потрапляють у фокус уваги журналістів та правоохоронних органів”.

У вересні, після деокупації низки територій та набуття Україною статусу кандидата в члени ЄС, у Раді було зареєстровано законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України з метою виконання вимог Європейської комісії щодо набуття Україною статусу члена Європейського союзу».

Наприкінці січня на сайті президента України зареєстрували петицію про відновлення декларування посадовців та депутатів. Вона набрала необхідні для розгляду 25 000 голосів. Петиція з’явилася після журналістських розслідувань про те, як деякі можновладці за час війни придбали коштовне майно. Так у нардепа від "Слуг народу" Павла Халімона з'явився маєток у Києві вартістю 10 млн гривень. 11 депутатів від різних фракцій після 24 лютого придбали автівки на загальну суму 1,3 млн доларів. Чи планують поновити декларування — розповідає Суспільне.

Хто має подавати декларації

14 жовтня 2014 року парламент прийняв закон "Про запобігання корупції". Одним із його вимог було створення єдиного державного реєстру декларацій, які тепер щорічно до 1 квітня мали заповнювати посадовці, держслужбовці, депутати, чиновники. Реєстр запрацював у серпні 2016 року. Декларації публікувалися у відкритому доступі. Забезпечувати роботу реєстру та перевіряти декларації доручили новоствореному Національному агентству з запобігань корупції (НАЗК).

Чому призупинили електронне декларування

Закон про відтермінування обов’язкової подачі декларацій на період воєнного стану Верховна Рада ухвалила 4 березня 2022 року. Тоді росіяни вже окупували частину Київщини, бої точилися на підступах до столиці. НАЗК опублікувало роз‘яснення, де повідомило, що до перемоги над Росією "декларанти не повинні втрачати час на заповнення та подання декларацій".

Заступник голови НАЗК Артем Ситник каже, нині зупинені перевірки поданих декларацій на предмет відповідності доходів і витрат: "Цей процес був зупинений відразу після початку повномасштабного вторгнення, бо коли стояли танки під Києвом, важко було забезпечити декларування".

Одним з аргументів у пояснювальній записці законопроєкту був захист інтересів декларантів, зокрема питання їхньої безпеки — декларації публікуються на сайті, будь-хто може побачити особисті дані, наприклад марку й модель авто декларанта, район проживання та інше. Проте, після того, як ЗСУ вибило росіян із Київщини, Чернігівщини, Сумщини, Харківщини, Миколаївщини та частково Херсонщини, безпекова ситуація для чиновників змінилась, говорить експерт Центру протидії корупції Антон Марчук:

"На Київщині, в частині інших регіонів, які були частково окуповані ми вже бачимо, що органи влади повернулися, в цілому, до звичного способу діяльності. Вони виконують повноваження і немає об'єктивних перешкод для того, щоб не подати декларацію".

Хто нині подає декларації

За даними НАЗК подали декларації за 2021 рік близько 450 000 людей із 700 000. Проте, за словами Артема Ситника, переважно, це — посадовці нижньої ланки. Із всього уряду подав декларацію тільки один міністр. Також це зробили 28 нардепів, дві людини з Офісу президента, та п’ять декларацій подано серед 30 голів військових адміністрацій. Їхні прізвища НАЗК не називає.

"Ця тенденція вказує на те, що неможливість подачі декларації — міф. Це просто страх відновлення цього інституту", — каже Артем Ситник.

Чи перевіряють зараз чиновників

До тих, хто не подав декларацію, НАЗК можуть проводити моніторинг способу життя, тобто відстежувати чи збігаються витрати із доходами. Так, завдяки моніторингу, у вже колишньої народної депутатки від забороненої "ОПЗЖ" Наталії Королевської НАЗК виявили приховане майно в Москві та маєток в Україні.

Та попри це, відновлення декларування допоможе поновити повні перевірки чиновників, говорить Ситник, бо моніторинг — це лише огляд майна, яким володіє посадовець, а декларації спрощують перевірку і збільшують дані про доходи та майно.

На думку юридичного радника антикорупційної ГО Transparency International Ukraine Олександра Калітенко, відсутність декларацій у відкритому доступі "справляє охолоджуючий ефект на посадовців", адже ускладнює громадський контроль за ними: "Якщо найближчим часом не відновити процес електронного декларування, органам слідства, антикорупційним органам, буде складно виявляти та притягувати чиновників до відповідальності за незаконне збагачення, брехню в деклараціях, необґрунтовані активи".

Чи планують поновити декларування

На початку лютого посли G7 заявляли про "сподівання на швидке відновлення систем електронного декларування". На їхню думку, це дозволить запобігти корупції та зміцнить довіру громадян до влади. Також за поновлення декларування виступає і низка громадських організацій України.

22 лютого Володимир Зеленський відповів на петицію: у Верховній раді є законопроєкт Давида Арахамії, яким можна відновити декларування, і саме парламент має право його прийняти.

Цей законопроєкт голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія зареєстрував наприкінці вересня. В жовтні його погодив профільний комітет Верховної ради. Проте документ досі не виносили на розгляд у парламенті.

Перший заступник голови антикорупційного комітету парламенту Ярослав Юрчишин пояснює небажання нардепів приймати цей закон покращенням роботи антикорупційних органів. Зокрема, йдеться про поновлення розгляду справ щодо формули "Роттердам+", колишнього голови НБУ Кирила Шевченка та ексголови "Нафтогазу" Андрія Коболєва.

"Коли підіймалося питання Давідом Арахамією про потребу декларуватися, то як в депутатському корпусі, так зокрема й в Офісі президента були серйозні опоненти (поновлення декларування — ред.)", — говорить Юрчишин.

22 лютого Давид Арахамія повідомив, що "законопроєкт уже включено до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради. Створено робочу групу, щоб якнайшвидше забезпечити його ухвалення". Проте, принаймні у фракції "Батьківщина" питання про голосування за законопроєкт поки не виносили на розгляд, говорить нардеп Сергій Соболєв.

За словами експертів, із якими поспілкувалось Суспільне, допомогти пришвидшити прийняття закону може міжнародний тиск. Адже західні партнери зацікавлені у прозорості доходів чиновників в Україні через пакети фінансової допомоги.

Український Дощ писав раніше, що НАБУ повідомило про підозру нардепці від Слуги народу та її помічниці у зловживанні впливом за неправомірну вигоду.