«Дубай збудований не для війни»: як розкішні ОАЕ страждають через операцію проти Ірану

Дубайське диво

У середині минулого століття в Дубаї знайшли нафтові родовища - економіка емірату розвивалася тоді завдяки їм. Але до кінця XX століття стратегія Дубая змінилася - він почав вибудовувати імідж ділового хаба та світового туристичного напрямку.

З'явилися й відповідні проєкти: у середині 1980-х створили авіакомпанію Emirates, почали будувати штучні острови та хмарочоси.

На відміну від сусіднього Абу-Дабі, якому належить близько 90% нафтових запасів ОАЕ, Дубай заробляє на нафті лише 2% ВВП.

Дубай у середньому приймає за рік близько 20 мільйонів туристів, а туристичний сектор приносить емірату близько 30 мільярдів доларів на рік.

Авіаційний хаб у Дубаї та компанія Emirates генерують близько 30-40 мільярдів. У Дубаї діє найбільший на Близькому Сході порт Джабаль-Алі - і в нього також потрапляють іранські безпілотники.

Вже п'ять років поспіль Об'єднані Арабські Емірати стають лідером одного з рейтингів за обсягом прямих іноземних інвестицій у світі з урахуванням розміру своєї економіки.

У результаті Дубай зараз сприймається як бізнес-хаб, що сполучає Схід та Захід.

Проте ще до війни виникали побоювання щодо довгострокової стабільності такої моделі - найбільше Дубай залежить від іноземних інвестицій, туризму та торгівлі. Bloomberg зазначає, що він відстає від інших великих ринків, що розвиваються за рахунок технологічних компаній, яких у Дубаї небагато.

Нерухомість у Дубаї часто купують заради інвестицій, а це призводить до зростання цін. Проте ризик "бульбашки" в секторі нерухомості все ще не такий високий як у Токіо або Маямі.

Зворотний бік розкішного життя Дубая - це величезне розшарування населення.

Дубай є так званим двоярусним суспільством. З одного боку - це місцеві жителі, а також бізнесмени, інвестори, інфлюенсери та туристи, які приїхали з інших країн.

З іншого боку, мільйони мігрантів із бідних країн, які обслуговують життя мегаполісу.

Трудові мігранти часто стикаються з порушенням своїх прав та важкими умовами роботи, зазначає Human Rights Watch.

Економічно-психологічні втрати Дубая

Насамперед від війни в ОАЕ постраждав туризм. В Еміратах та інших країнах Перської затоки застрягли тисячі туристів з усього світу, місцеві аеропорти припинили приймати рейси, а попит на подальші поїздки до цих країн різко впав.

ОАЕ та Катар заявили, що покриють вартість проживання та їжі для застряглих туристів - але поки що підрахунки цих втрат не відомі.

З початку іранських атак Дубай покинули десятки тисяч туристів і резидентів - але точні цифри невідомі. Лише за перший тиждень конфлікту у Дубаї було скасовано 80 тисяч бронювань.

Аеропорт Дубая, один із найбільших світових авіа-хабів, також виявився замороженим: працює з перервами і приймає значно менше рейсів, ніж раніше.

Дубай насамперед мав популярність в азійських інвесторів, але зараз вони почали замислюватися над тим, щоб перемістити свої активи в інші юрисдикції та переїхати з міста, повідомляє Reuters.

За даними агентства, у перший день атаки двоє інвесторів з Індії спробували перевести понад двісті тисяч доларів до Сінгапуру, але не змогли цього зробити.

Декілька фінансових компаній розповіли, що вони також отримали повідомлення від своїх великих клієнтів з проханнями перевести свої активи з Дубая до Сінгапуру або Гонконгу та інших міжнародних фінансових центрів.

Сильно може постраждати і ринок нерухомості - одна з ключових інвестиційних можливостей ОАЕ. Фондовий індекс девелоперських компаній у Дубаї за перші 10 днів війни впав на 20% від рівня минулого року.

Але ще до ударів Ірану аналітики турбувалися про те, що пропозиції щодо продажу нерухомості в Дубаї може випередити зростання населення в еміраті, пише Reuters. Інтерес іноземців до дубайської нерухомості матиме вирішальне значення для майбутнього цієї території - Іран завдав ударів саме у болісний момент зміни ситуації на ринку.

Іноземні ЗМІ зазначають, що останні події дуже сильно вдарили й по економіці Дубая, й по його іміджу "мегаполісу нового типу". Як зазначає The New York Times: "Дубай збудований не для війни".

Навіщо Іран атакував Перську затоку

Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт та Оман також зазнали атак Ірану в перші дні війни. Іран досі атакує країни Близького Сходу.

Попри територіальну близькість, Іран ніколи не мав дружніх стосунків з жодною з країн Перської затоки.

Саудівська Аравія і Бахрейн насторожено ставляться до Ірану через історичні територіальні суперечки, інші країни намагалися дотримуватися прагматичної і суворої дипломатії.

Майже в усіх країнах регіону є американські військові бази. У Катарі, наприклад, розташована найбільша база США на Близькому Сході з можливістю розмістити до 10 тисяч військових, а в Бахрейні - військово-морська база.

Країни Перської затоки закуповують у США зброю, співпрацюють із Вашингтоном у сфері енергетики, безпеки та обмінюються інвестиціями. Особливо ці зв'язки посилилися якраз із приходом Трампа.

Катар, який роками будував імідж безпечного та сучасного бізнес-хаба, зіткнувся з тими самими проблемами, що й Дубай.

У перший день атак Катар, наприклад, оголосив, що скасовує або переносить усі публічні заходи та активності - у цей час катарські компанії та державні організації влаштовують традиційні міжнародні заходи напередодні Рамадану.

Іран не обмежується ударами лише по військових базах - удари потрапляють по готелях, аеропортах та газовій інфраструктурі. Системи повітряної безпеки змогли подолати іранські ракети, але удари дронами перехопити стало складніше, аналізує Елісон Майнор з Atlantic Council.