Друзі путіна використовували мирні переговори для створення спільних бізнеспроєктів з США

Друзі путіна використали мирні переговори щодо України, щоб проводити таємні домовленості з представниками американського бізнесу, пропонуючи їм участь у спільних проєктах у сферах газовидобутку, енергетики та рідкоземельних металів. Зазначається, що ці обговорення включали можливість продажу часток у проєктах "Арктик СПГ-2", активів "Лукойлу", інфраструктури трубопроводів та використання заморожених російських активів у потенційних інвестиційних програмах.

Про це повідомляє The Wall Streer Journal.

Згідно даних, група впливових російських мільярдерів – Геннадій Тимченко, Юрій Ковальчук та брати Аркадій і Борис Ротенберги – організувала серію конфіденційних зустрічей із представниками американського бізнесу.

Зазначається, що ці контакти не мали офіційного статусу, але відбувалися на тлі дипломатичних зусиль щодо можливого завершення війни таукладання післявоєнних угод. Суть переговорів зводилася до обговорення великих спільних проєктів у росії, які можуть бути реалізовані лише у разі зняття або пом’якшення санкцій.

Російські бізнесмени передали американським компаніям пропозиції, що стосувалися надзвичайно цінних активів. Переважно це були перспективні родовища та енергетичні проєкти, які потребують іноземних інвестицій і технологій, відрізаних від рф після початку повномасштабної війни.

Одним із ключових напрямків стали газові концесії в Охотському морі – зоні, де вже працюють великі нафтогазові проєкти "Сахалін-1" і "Сахалін-2". Окрім цього, російська сторона пропонувала американцям доступ до щонайменше чотирьох додаткових газових ділянок, які поки не розробляються.

Фактично мова йшла про передачу під контроль іноземних інвесторів частини російських енергетичних ресурсів – у форматі спільного управління чи концесій, які забезпечили б олігархам частку у прибутках та доступ до західних технологій.

Ще одним напрямком стали родовища рідкоземельних металів – стратегічно важливої сировини для оборонної промисловості, електроніки та "зеленої" енергетики.

Особливу увагу приділяли районам поблизу Норильська та шести новим сибірським родовищам, які раніше не розроблялися. Саме такі ресурси сьогодні перетворилися на один із ключових факторів глобальної економічної конкуренції.

Серед конкретних об’єктів, які активно обговорювалися, був завод із виробництва скрапленого природного газу "Арктик СПГ-2" компанії "Новатек". Геннадій Тимченко – один із його головних акціонерів, тож інтерес до проєкту був зрозумілим.

Американський бізнесмен Джентрі Біч, відомий зв’язками з родиною Дональда Трампа, вів переговори про купівлю майже 10% акцій проєкту. Не менш значущою темою стало обговорення можливого повернення до газотранспортних магістралей, які були фактично паралізовані після початку агресії проти України.

Російська сторона піднімала питання відновлення чи часткового перепрофілювання "Північного потоку".

Значні інвестиційні групи США, зокрема ті, що мають досвід роботи з енергетичною інфраструктурою, вивчали можливість отримання дозволів для участі в торгах щодо активів.

Крім того, деякі інвестиційні фонди розглядали купівлю часток у "Турецькому потоці" – одному з головних альтернативних маршрутів російського газу до Європи. Паралельно обговорювалися потенційні угоди щодо купівлі активів "Лукойлу" – другого за розмірами виробника нафти в росії, який після початку війни опинився у важкому становищі.

Важливою деталлю є участь Кирила Дмитрієва – спецпредставника Путіна і ключового лобіста Кремля у Сполучених Штатах. Саме він просував ідею "великої угоди", в рамках якої США могли б використати близько 300 млрд доларів заморожених російських активів. За його планом, ці кошти можуть стати основою для:

• масштабних енергетичних інвестицій;
• освоєння Арктики;
• відновлення України, але під західним фінансовим контролем і з вигодою для Росії.

Як повідомлялося раніше, китайський бізнесмен Ван Дінхуа придбав 5% акцій російської компанії "Рустакт", що виробляє дрон-камікадзе ВТ-40. "Рустакт" перебуває під санкціями України та ЄС (Європейський Союз) і отримує від Вана та його компаній комплектуючі на сотні мільйонів доларів.

Український Дощ писав раніше, що Британія призупинила санкції проти Лукойлу заради роботи НПЗ у Болгарії