«Дітям це неважко». Як переходять на українську мову школи Донбасу

На новий навчальний рік в Донецькій області, як і в усій Україні, вплинули дві речі: карантин і мова навчання. Наприклад, в Краматорську свята проводили з урахуванням карантинних обмежень. А в місцевому ліцеї імені Василя Стуса, де побував кореспондент Донбас.Реалії, ще в минулому році в шести класах дітей навчали російською. Цього року всі перейшли на українську. 

Коронавірус вніс свої правки в плани педагогів Краматорська. Ірина Григор'єва, заступник директора економіко-гуманітарного ліцею № 8 імені Василя Стуса, повідомила, що святкову лінійку довелося скасувати.

У той же час зробили окремі свята для учнів перших і одинадцятих класів.

«Батьків пускали, тому що батьки дуже болісно переживають розлуку зі своїми дітьми, особливо з першими. Тому просто відгородили для них місце червоною стрічкою. І вони стояли за цією стрічкою. Для дітей розкреслили схемку, щоб витримати дистанцію», - описує карантинні реалії Ірина Григор'єва.

Мова навчання

У минулому році в ліцеї ще навчали дітей російською мовою. В цьому році вже в усіх класах навчають українською. Про це розповіла директор ліцею Вікторія Калініна. За її словами, мовне питання турбувало дві сім'ї.

«Є батьки, які не дуже хотіли, щоб так було. Але ми проводили роботу, розповідали, показували, що це - необхідність, що дітям не так важко, як батькам. І побоювалися: а чи будуть знижувати оцінки за те, що дитина не розмовляє українською мовою? Бали не будуть зменшуватися, тому що дитина ще не звикла говорити українською. Тому, якщо дитина знає предмет, але говорить російською, - буде відповідати як вміє і поступово навчиться української. Адже ми будемо створювати українське середовище в ліцеї і на перервах, і на уроках. Тому що, на жаль, ані в Краматорську, ані в Слов'янську у нас україномовного середовища немає. І дітям, і батькам дуже важко говорити українською», - повідомила нам Калініна.

За словами директора, якщо учневі буде щось незрозуміло, то він може підняти руку і отримати пояснення від вчителя. А якщо вже зовсім важко, запевняє Вікторія Калініна, то вчитель все пояснить індивідуально після уроків.

«Сказати, що ми не будемо вивчати російську мову, ми не можемо. Тому що ми думаємо на цій мові, наші мами говорили російською мовою. Відмовитися від цієї мови, мови Пушкіна, Лермонтова, ми не можемо», - впевнена Вікторія Калініна.

Дітей з ОРДЛО навчають українською

А ще в ліцеї імені Стуса дистанційно навчають дітей, які живуть на непідконтрольних Україні територіях. Цього року набрали 10 першокласників. А на другому році навчання, кажуть в ліцеї, класи наповнюють від тридцяти до сорока учнів.

Щоб отримати українські документи про освіту, дітям доводиться вчитися відразу в двох школах. Але уроки в українській школі проходять онлайн і не кожен день.

І дітей навчають українською. Вікторія Калініна каже, що діти з Донецька і Луганська не відчувають дискомфорту. А коли дзвонять, намагаються говорити українською.

«Дитині дуже важко в двох школах вчитися. І ми йдемо на те, що даємо можливість виконувати завдання, коли зручно учневі. Але в кінці навчального року учень повинен все здати, щоб отримати табель. І в кінці - свідоцтво про базову загальну середню освіту та про повну загальну середню освіту. А дехто отримує не тільки срібну медаль, а й золоту», - розповідає про реалії української освіти в окупації Калініна.

"Батьки і діти"

Оксана Галузінська працює в ліцеї вчителем зарубіжної літератури та російської мови. Вона каже, що дискомфорту від переходу на українську мову навчання не відчуває.

«Я вважаю, що цей перехід, можливо, треба було зробити ще раніше. Тому що це - державна мова. І, як мінімум, ми повинні її знати. А навчання в школі - це апріорі так повинно бути», - повідомила Радіо Донбасс.Реаліі Оксана.

Її учениця, восьмикласниця Ліза, каже, що ще в тому році все предмети читали російською, а тепер перейшли на українську. Батьки, за словами Лізи, добре це сприйняли.

«Мені подобається українською мовою вчитися, тому що це державна мова, і її треба знати. Ми живемо в Україні, і вчитися треба українською», - впевнена Ліза.

А от деякі родичі учнів розійшлися в думках. Мешканка Краматорська Марина каже, що задоволена переходом на українську:

«Прекрасно, я і сина відправляла і першого, і другого в українські класи. Я дуже задоволена. Це ж наша душа. Я з дитинства пам'ятаю бабусю, як вона розмовляла українською».

А ось Ігор і Лариса з Торецького, що  приїхали на перший дзвінок до онуків, іншої думки.

Ось як ставиться до переходу на українську Ігор:

- Негативно, негативно!

- А чому?

- А чому ми російською мовою говоримо?

Його супутниця Лариса додає:

«Це для нас рідна мова. Ми народилися тут, ми завжди розмовляли російською мовою. Тому і наші онуки повинні на нашій рідній мові говорити. Україна - да. Але люди повинні вибирати. Але все-таки ми хочемо, щоб наші діти навчалися російською мовою».

В управлінні освіти Краматорська повідомили, що в місті один 3-й клас залишився з російською мовою навчання. Статистику по області обіцяють розповісти після того, як школи здадуть звіти - до 10 вересня.