[]

Дисиденти СРСР: справа Едуарда Крицького

Дисиденти СРСР: справа Едуарда Крицького

1 травня 1980 року об 11:00 в першотравневій колоні демонстрантів Тернівського району міста Кривого Рогу несподівано з'явився чоловік з саморобним плакатом: "Незалежність профспілкам від КПРС! Робітникам - м'яса!". Тільки-но він пройшов уздовж трибуни на вулиці Короленка, його відразу ж заарештували й "винагородили" кількома термінами ув'язнення поспіль.

Це був не звичайний робітник, а незалежний профспілковий діяч зі стажем боротьби з радянською системою й стійкими поглядами Едуард Крицький, 1940 року народження. Тоді він працював водієм криворізького Північного гірничо-забагачувального комбінату. Присвячені йому два документи з розсекречених архівів спецслужб опублікував на своєму авторському Telegram-каналі KGB files сучасний український історик і журналіст Едуард Андрющенко.

За свій плакат Крицького було засуджено на 3 роки таборів загального режиму за ст. 206 ч. 2 КК УРСР («злісне хуліганство»). За допомогу у виготовленні плакату і фотографування К. під час демонстрації за тією ж статтею було засуджено на 2 роки таборів його брата Черешенка Бориса Васильовича. 

22-23 травня 1980 року обох братів засуджено до позбавлення волі.

Крицький отримав 3 роки колонії загального режиму, Черешенко - 2 роки суворого режиму.

При цьому, доповідаючи своєму керівництву про даний випадок, місцеві органи КДБ намагалися подати психологічний портрет протестувальників якомога зневажливіше:

"Крицький характеризується як незлагідна, схильна до конфліктів людина, часто змінює місце роботи, залишив сім'ю, виплачує аліменти на двох дітей. У 1972 році по відношенню до його порушувалася кримінальна справа за фактом нанесення тілесних ушкоджень (до кримінальної відповідальності притягнутий не був).

Черешенко під час проходження (військової - ред.) служби в 1976 році профілактований Особливим відділом за наклепницькі та ідейно шкідливі висловлювання.

Крицький і Черешенко систематично прослуховували ворожі передачі зарубіжних радіостанцій і поширювали їхній зміст серед оточення".

При цьому, як писала 1990 року - вже після звільнення Крицького - криворізька газета "Металург" (передрук на сайті Український час), на момент затримання у 1980-му він вже мав досвід неодноразвого спілкування з КДБ:

1958 - перший арешт і допит співробітниками Комітету держбезпеки  СРСР за місцем народження в Читинській області РФ (мати - вчителька, батько - шахтар). Юнак написав до редакції тамтешнього робітничої багатотиражки листа з критикою партійно-комсомольської демагогії про "ударну працю", котра, на його думку, сприяє ще більшому визискуванню робітничого класу.

Його допитують усі ніч й замість "зони" відправляють до армії.

У війську він серйозно зайнявся самостійним вивченням марксизму-ленінізму, увійшов до стихійного армійського товариства "Союз". На політзаняттях Крицький сперечається з лекторами, і це розцінюється як зрив занять. Покарання - гауптвахта. За час служби йому довелося відсидіти в цілому близько 200 діб.

Після демобілізації вступає до Семипалатинського геологорозвідувального технікуму (Казахстан), куди переїхала його мати. Але лишає навчання через непорозуміння з викладачем. Опиняється на флоті.

Перший пунтк приписки - Находка. Там він пише статтю до "Комсомольської правди" й організовує страйк моряків, викликаний незадовільними умовами праці і проживання.

Переїздить до Архангельська. Під час стоянки у Галіфаксі (Нова Шотландія, Канада) розповідає канадським журналістам правду про ставлення до трудящих на флоті в СРСР, про браконьєрство тощо. Знову бесіда у КДБ.

Схоже повторилося й під час стоянки у Сент-Джонсі (Антигуа), де він цікавиться забороненою у Союзі літературою. І знову "профілактують" КДБісти.

Наступне їхнє "спілкування" мало місце на Архангелькому автокомбінаті (бо ж Крицького змусили лишити флот).

Зрештою він оселяється у брата - Черешенко - у Кривому Розі, де вони разом засновують підпільний "Криворізький Демократичний Комітет".

Позбавлення волі за першотравну акцію розтяглося на довгі 10 років. За різними звинуваченнями його потім засудили вдруге та втретє. КДБ переслідувало його й там - Крицького катували, на нього тиснули та намагалися вплинути у той чи інший спосіб, аби він зрікся власних антирадянських переконань, визнав провину, просив помилування та не писав скарг.

1983, за 4 дні до закінчення терміну, К. був заарештований у таборі і засуджений за ст. 187-1 КК УРСР («Поширення завідомо неправдивих вигадок, що паплюжать радянський державний та суспільний лад») ще на 3 р. таборів, цього разу суворого режиму. Інкриміновано, зокрема, «наклепи на радянську дійсність» у бесідах із представниками адміністрації колонії та засудженими. За протести проти свавілля табірного начальства К. постійно запроторювали у ШІЗО («штрафний ізолятор») та ПКТ («приміщення камерного типу»). У травні 1985 він отримує ще 5 р. таборів суворого режиму за ст. 183-3 ч. 2 КК УРСР («злісне порушення режиму утримання»). К. було інкриміновано, зокрема, «нелегальне відправлення скарг наклепницького змісту». Перші два терміни К. відбував у таборах у Сімферополі, у Херсонській (ВТК ЮЗ-17/7) та Полтавській (ВТК-69) обл.. Упродовж останнього терміну його неодноразово перевозили з табору в табір по всій території СРСР. Карався, зокрема, у тюрмі м. Гродно (Білорусія), у таборах у м. Красноводську (Туркменія, ВТК ЮЗ-25/2), м. Горіс (Вірменія, ВТК УТ-150/3). Піддавався постійному тискові та провокаціям з боку табірних адміністрацій.

Реабілітований був у 1989. На волю Едуард вийшов аж 1990 року. За його звільнення боролися українські, шведські, вірменські, російські, європейські й американські правозахисники. Західна преса присвячувала йому окремі матеріали.

За Незалежності Крицький долучився до становлення демократичного профспілкового руху, зокрема, у Кривому Розі.

Помер 13 листопада 2010 року.

Раніше повідомлялося. що Український інститут національної пам’яті анонсував відкриття єдиного архіву документів репресивних органів СРСР, до якого буде вільний доступ. Понад 4 мільйони архівних документів, засекречені справи радянських часів - такий масштабний архів репресивних органів СРСР  вже за кілька років планують відкрити в Україні. 

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house2.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Схожi
Як росія робила з українців рабів: річниця закріпачення України імперськими колонізаторами
Історія
Як росія робила з українців рабів: річниця закріпачення України імперськими колонізаторами
14 травня 1783 року указом російської імператриці Катерини II закріпачено селян Лівобережжя та Слобожанщини...
8-ма річниця Битви за Одесу: 2 травня 2014 року росія вперше зробила спробу захопити місто
Історія
8-ма річниця Битви за Одесу: 2 травня 2014 року росія вперше зробила спробу захопити місто
В цей день зійшлися сили мирних громадян українського міста Одеса і сепаратистські угруповання та заслані російські провокатори. Битва була не на життя, а на смерть...
8 років одному з найвідоміших українських мемів - візитка Яроша
Історія
8 років одному з найвідоміших українських мемів - візитка Яроша
Сьогодні вісім років, як з'явився один з найвідомійших постмайданних мемів - «візитка Яроша»...
19 квітня - дата першої анексії Кримського півострову імперською росією
Історія
19 квітня - дата першої анексії Кримського півострову імперською росією
19 квітня 1783 року, через кілька днів після зречення престолу хана Шахін Герая, імператриця Катерина II підписала «Маніфест про анексію Кримського півострова...
Перша Конституція в світі з'явилася понад 300 років тому і була українською
Історія
Перша Конституція в світі з'явилася понад 300 років тому і була українською
16 квітня 1710 року, на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер була прийнята перша в світі Конституція...