Чи є українізація без Фаріон? - роздуми журналіста

Де ласа до хайпу жінка таки стратила? 

Найперше, варто взяти на увагу жахливий вчинок — Фаріон взяла та опублікувала листа з персональними даними свого прихильника з окупованого Криму. Наступного дня студент факультету української філології Максим Глєбов записував відео для ФСБ про екстремізм і спростовував те, що він чекає ЗСУ в Севастополі. 

Десять років нашої війни з рф є неписане правило — отримуєш інфу з окупованих територій — блюр фотки, замальовуй прізвища і не поповнюй обмінний фонд. Бо лише цивільних у застінках численних російських катівень зараз майже десять тисяч осіб. Ми знаємо, як тяжко потім визволяти їх нашим правозахисникам, і на які поступки доводиться іти, аби витягнути на волю якогось цивільного — віддавати Цемаха, харківських терористів, "беркутів", які стріляли людей, наче горобців у провулках поблизу Майдану. 

Натомість Ірина Дмитрівна на прохання затерти прізвище у звичному стилі послала людей іти лісом і лишила листа з прізвищем у відкритому доступі. 

Фото: Телеграм

Тепер вона ще обіймала посаду викладача у "Львівській політехніці" — і хто зна, може, російським кураторам уже полетіли персональні дані студентів, які прийшли на мітинг з вимогою відставки Фаріон. Там у кожного другого як не родич в ЗСУ, так хтось пережив окупацію — а отже, шалене поле для тиску, маніпуляцій та залякувань. 

Фото: Суспільне Львів

А, по-друге, для тих, хто не вірить у те, що студент Максим в Криму міг таки бути — ось вичерпне пояснення від викладачки КНУ та Києво-Могилянської академії Альони Романчук. Фактчекерка вичерпно пояснює, для чого окупантам "потьомкінський" факультет української філології. Для того, аби на засіданнях ООН, гуман-райтсів і амнесті інтернешенел завжди говорити про мультикультуралізм та повагу до національних меншин. 

Тому язиката Ірина Фаріон уперше потрапила у штангу. І фактично підставила людину — здала її своїми діями на підвал, допомогла рф зачищати будь-які паростки українства на окупованих територіях. І залякувати молодняк, який роздумує, який паспорт брати для подальшого життя.

Ще більше надихнула Росгвардію та ФСБ активніше моніторити українських підлітків, які з тих чи інших причин поки лишаються на окупованих територіях. Чи варто зайвий раз нагадати історію про те, як двох підлітків в окупованому Бердянську – Тиграна Оганнісяна та Микиту Ханганова – убили російські снайпери цього літа? Їхні тіла досі не видали родичам для поховання. А перед фізичним знищенням окупаційна влада кілька місяців переслідувала, катувала і залякувала підлітків, бо вважала їх прихильниками України та диверсантами ЗСУ. 

Але найголовніше — це соплі й крики про те, що без випилювання Фаріон із публічного простору українство десь стане, загнеться і тихо помре у куточку. 

Я покажу одне фото часів, коли Ірина Дмитрівна була депутаткою і не цуралась обіймів із Вадимом Новинським — проросійським олігархом, спонсором РПЦ в Україні та топовим діячем Партії Регіонів. Пані-депутатка мило воркувала із представником ворожого табору.

Фото: Відкриті джерела

Я ж принагідно нагадаю головні віхи українізації До і Після депутатства Фаріон.

• Програма "Територія А" з ведучою Анжелікою Рудницькою закохала підлітків 90-х в українську музику. А український дубляж культових "Друзів", "Беверлі Хіллз", "Альфа", "Сімпсонів" — буквально вирвав мільйони українських підлітків із лап зросійщення, в яке потрапили їх батьки. Зараз саме це покоління в основному сидить в багні донбаських окопів. Це воно ходило на дві революції, на мітинги захисту української мови й відчайдушно пручалось спробам закрити капкан плюралізму за російськими лекалами. 
• Україномовна Ірина Білик першою об‘єднала Схід і Захід разом. Її "Ти мій" і "Серце" співали підлітки в Донецьку і в Києві. Потім цю хвилю підхопили наші гранди — Океан Ельзи», ТНМК, Тартак, Бумбокс та Скрябін. 
• Важливий буст українізації — наші книговидання, які продирались крізь засилля російської літератури, а нині зберегли себе і видають книжки під бомбами та артударами. Нас українізували Жадан, Лесь Подерев'янський, Забужко, Любка. Нас урешті підсадили на думку, що це можна, потужні хвилі "Червоної рути", а потім "Країни мрій" та "Бандерштату". 
• Якщо говорити про політичну сферу — варто віддати належне Віктору Ющенку. Він уперше порушив питання на національному рівні. Далі його раніше російськомовний соратник Петро Порошенко зробив українську частиною свого фірмового впізнаваного образу. 
• Важлива віха потужної українізації — український дубляж, обов’язковий з 2006 року. Скільки крику було від проросійських політиків, від бізнес-діячів а-ля Олександр Ткаченко, хихотінь з боку кореспондентів Лєнти.ру а-ля Іван Яковина. 
• На такий же опір наштовхувалися закон про мовні квоти щодо аудіовізуальних творів 2017 року та закон про мову 2019 року. Але глуху стіну проламали адекватні депутати і громадянське суспільство, і це дало свій ефект. 
• Так стало модним наше нове українське кіно. Так сотні людей пішли робити кар’єри в "Підпільний стендап" і пробувати себе в україномовному ютубі та нашому TikTok.
• Все це відбулось тому, що виник попит, низинна потреба і прийшов час змін, які уже не можна спинити. І найцікавіше, що рушіями цих змін стала аж ніяк не одна львівська пані, яка ніжно посміхалась до Новинського.

Український Дощ писав раніше, що СБУ відкрила кримінальне провадження щодо Ірини Фаріон. 

Кримінальне провадження відкрито за такими статтями Кримінального кодексу України:

• ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками);
• ст. 435-1 (образа честі і гідності військовослужбовця, погрози військовослужбовцю);
• ст. 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфічної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер);
• ст.182 (порушення недоторканості приватного життя).

СБУ ініціювала психолого-лінгвістичну експертизу висловлювань Ірини Фаріон. Досудове розслідування триває.