Буча, Маріуполь та решта: Рада ООН з прав людини провела спеціальну сесію, присвячену Україні

Рада ООН з прав людини провела 12 травня спеціальну сесію. Це засідання, присвячене «погіршенню ситуації з правами людини в Україні внаслідок російської агресії» було запитане Києвом за підтримки ще 54 країн. Ініціатори вимагають розслідування злочинів, що сталися у Київській, Чернігівській, Харківській, Сумській та Донецькій областях України. Найвідоміші з них - Буча та Маріуполь, пише RFI.

«На жаль, ситуація в Україні різко погіршилася з того часу, як 4 березня 2022 року Радою з прав людини було прийнято резолюцію 49/1 після термінових дебатів у відповідь на російську агресію. Поточна ситуація вимагає невідкладної уваги з боку Ради у світлі останніх повідомлень про військові злочини та широкомасштабні порушення, скоєні в місті Буча та інших звільнених районах країни, а також повідомлень про масові жертви у місті Маріуполь», - йдеться у листі, який постійний представник України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві надіслав 9 травня голові Ради з прав людини ООН Федеріко Вільєгасу.

У четвер відбулася перша зустріч Ради, присвячена ситуації з правами людини в Україні, проведена після того, як на початку квітня Генасамблея ООН призупинила участь рф у діяльності свого вищого правозахисного органу.

Оскільки росія передбачила зупинення свого членства і першою вийшла з Ради з прав людини, вона залишила за собою право брати участь у його роботі як спостерігач. 12 травня вона також мала можливість скористатися своїм правом відповісти на звинувачення, але Москва вирішила не брати участь у сесії.

Представниця МЗС рф Захарова назвала засідання Ради «черговим ангажованим політичним шоу», яке росія «не легітимізуватиме своєю присутністю». Розв'язану путіним війну проти України Захарова очікувано назвала «спеціальною військовою операцією», а численні повідомлення про злочини, вчинені російськими військовими в Україні, «розтиражованими фейками».

Але поки російська влада каже «про фейки», у Бучі та інших місцях перебування російської армії в Україні (і звільнених українською армією) триває робота слідчих — і українських, і Міжнародного кримінального суду, і залучених для допомоги у збиранні доказів експертів-криміналістів із Франції.

Сесію відкрила Верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет, яка раніше вже звинуватила російську армію у діях, які «можуть бути прирівняні до військових злочинів».

Проєкт резолюції закликає Міжнародну слідчу комісію ООН по Україні «провести спеціальне, всеосяжне та незалежне розслідування подій у Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях, що відбулися наприкінці лютого та березні 2022 року з метою притягнення винних до відповідальності».

У тексті також міститься звернення до Мішель Бачелет про те, щоб вона представила на 50-й (черговій) сесії Ради (13 червня — 8 липня) доповідь про гуманітарну ситуацію та ситуацію з правами людини в Маріуполі, яка зараз майже повністю перебуває під контролем російських. військ.

Серед 54 держав, що підтримали українську ініціативу в ООН, — Франція, Німеччина, Нідерланди, Польща, Великобританія, США, Мексика, Фінляндія, Чорногорія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Угорщина, Греція, Грузія, Іспанія, Італія, Канада, Литва, Латвія, Естонія , Норвегія, Португалія, Молдова, Румунія, Словаччина, Словенія, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Туреччина, Республіка Корея, Японія, Австралія…

«Разом ми можемо надіслати путіну та його кліку військових злочинців ще один потужний сигнал: ви ізольовані, як ніколи раніше, - заявила Євгенія Філіпенко, анонсуючи проведення сесії. — Ми хочемо бачити з боку ООН практичні кроки у зв'язку з порушенням Росією прав людини в Україні та військовими злочинами, які вона щодня чинить проти нашого народу».

Нагадаємо, після позачергового засідання, проведеного на запит Києва на початку березня, Рада з прав людини ООН переважною більшістю голосів ухвалила резолюцію про термінове створення Незалежної міжнародної комісії з розслідування в Україні.

Комісія продовжує свою роботу, і вже, зокрема, задокументувала вбивство десятків мирних жителів у Бучі, що стало символом звірств, які скоїла росію. Згідно з останніми даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКП), вже задокументовано імена 7 256 постраждалих серед цивільного населення внаслідок війни в Україні: 3 496 убитих та 3 760 поранених.

«До більшості зареєстрованих випадків загибелі та поранень призвели удари зброї вибухової дії з великим радіусом ураження, включаючи обстріли із застосуванням важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні удари та авіаудари. УВКПЛ вважає, що фактичні цифри значно вищі, оскільки з місць, де йдуть інтенсивні бойові дії, інформація надходить із запізненням і багато повідомлень вимагають підтвердження. Це стосується, наприклад, Маріуполя, Ізюма та Попасної, де, ймовірно, постраждало безліч мирних жителів», — йдеться у заяві відомства, опублікованій 11 травня.

«Україна: За цифрами стоять життя людей», — так звучить заголовок матеріалу, в якому самі співробітники Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) розповідають про те, як збирають інформацію про загиблих та поранених та «про порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права під час військового нападу російської федерації в Україну».

Український Дощ писав раніше, що спецпідрозділи Білорусі займають оперативні райони на кордоні з Україною, готуючись до нападу.