Без РФ, КНР, Туреччини та Угорщини: Джо Байден відкрив «Саміт за демократію»

Президент США Джозеф Байден у четвер, 9 грудня, відкрив дводенний віртуальний «Саміт за демократію». На нього було запрошено 110 країн, значна частина яких є союзниками США. Адміністрація Байдена пропонує лідерам держав оголосити про «конкретні заходи та зобов'язання» для того, щоб їхні країни відповідали принципам демократії. Китай, Угорщина, Туреччина та Росія запрошення на саміт не отримали.

Головними цілями «Саміту за демократію» є «захист від авторитаризму, боротьба з корупцією та просування прав людини».

Президент США зазначив, що демократії у ХХІ сторіччі наражаються на серйозні загрози у тому числі з боку «авторитарних лідерів», які «протягують руки» за межі своїх країн.

Як пише «Голос Америки», більшість запрошених країн відносяться до «вільних» та «частково вільних» за рейтингом організації Freedom House. Проте, прессекретарка Білого дому Джен Псакі у коментарі виданню заявила, що запрошення на саміт не означає безумовного «схвалення» тої чи іншої країни Сполученими Штатами.

«Будь-яка демократія — це робота, яка продовжується. Це не означає, що ми ставимо негативний штамп на людях, які не запрошені», – сказала Псакі «Голосу Америки».

На саміт очікувано не запросили Китай та Росію, які є геополітичними супротивниками США. За бортом саміту також опинилися Угорщина та Туреччина, які є союзником Сполучених Штатів НАТО.

Російські та китайські посли у США зробили спільну публікацію у виданні The National Interest. Там вони визнали проведення саміту пережитком «холодної війни». Китай у статті називає себе "соціалістичною демократією", де режим "відбиває волю народу".

Проте представники Росії, а також Білорусі все одно візьмуть участь у саміті.

США запросили виступити на форумі лауреата Нобелівської премії миру 2021 росіянина Дмитра Муратова. У відеозверненні до учасників зустрічі головний редактор «Нової газети» закликав усі країни, включаючи Сполучені Штати, скасувати закони про «іноземних агентів».

«У нас у країні багато журналістів визнано "іноземними агентами", у Росії це читається як „ворогами народу“. Наш уряд посилається на те, що і в Америці прийнято такий закон, і цей закон діє з часів боротьби з нацизмом, а потім і з комунізмом», — наводить слова Дмитра Муратова.

Головний редактор «Нової газети» запропонував створити міжнародний благодійний фонд, який міг би поповнюватися за рахунок грошей, знайдених завдяки антикорупційним розслідуванням журналістів.

У саміті також візьме участь колишня кандидатка у президенти Білорусі Світлана Тихановська. Вона виступить 10 грудня у секції «Зміцнення демократії та протидія авторитаризму».