Азіатсько-Тихоокеанська торгівельна угода: нові можливості для України
В кінці 2020 року п'ятнадцять країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону підписали історичну торгівельну угоду, створивши найбільший в світі блок вільної торгівлі. За даними CNBC, Всебічне регіональне економічне партнерство, ВРЕП, (Regional Comprehensive Economic Partnership, RCEP) «знаменує собою перший випадок, коли країни Східної Азії, Китай, Японія і Південна Корея уклали єдину торгівельну угоду».
Країни-учасники цієї угоди представляють населення більше ніж 2 мільярди і мають загальний ВВП в розмірі понад $ 26 трильйонів, що робить ВРЕП сильним учасником світової економіки. Таким чином Китай уклав найбільшу у світі угоду про вільну торгівлю з 14 азіатсько-тихоокеанськими країнами.
Що саме передбачає угода і як вона сприятиме виходу світу з глобальної COVID-кризи? Що її підписання означатиме для США і як ЄС має змінити свою політику на азійському напрямку? І нарешті – які можливості RCEP відкриває для України? Про що Угода читайте в огляді Українського Дощу.
Власне, ця абревіатура позначає угоду під назвою «Регіональне, всебічне економічне партнерство». Угоду "Регіональне, всебічне економічне партнерство" (RCEP) уклали Китай, В'єтнам, Сінґапур, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни, М'янма, Бруней, Лаос, Камбоджа, Японія, Австралія, Південна Корея та Нова Зеландія. Вона охоплює 2,2 мільярда людей та близько третини світового економічного виробництва.
Перш за все, RCEP спрямована на створення нових торговельних та інвестиційних можливостей через єдині та зрозумілі правила для експортерів товарів. Так, угода передбачає поступове зниження митних ставок на товари та послуги і впровадження чіткого алгоритму визначення походження товарів.
Поряд зі зменшенням мит, RCEP сприяє зниженню так званих нетарифних бар’єрів для торгівлі, зокрема, шляхом створення єдиних технічних, санітарних та фітосанітарних правил.
Завдяки цьому документу країни домовилися про встановлення загальних для усіх учасників угоди правил торгівлі. Домовленості стосуються торгівлі, послуг, інвестицій, електронної комерції, телекомунікації та авторських прав.
На думку експертів, цей пакт є великим успіхом для Пекіна на тлі триваючої торговельної війни із США.
До кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, країни RCEP становили 29 відсотків від світового обсягу торгівлі - трохи менше, ніж ЄС, який складав 33 відсотки. Тепер експерти очікують, що частка спільноти RCEP збільшиться.
"RCEP перекроює економічну та стратегічну карту Індо-Тихоокеанського регіону", - сказав Джеффрі Вілсон з Австралійського інституту стратегічної політики і припустив, що угода "дасть поштовх" зусиллям з відновлення економіки після пандемії.
Нові можливості для України
Для України RCEP – це, перш за все, сигнал звернути свою увагу на АТР як на інтегрований регіон, співпраця з яким обіцяє значні експортні можливості.
По-друге, оскільки RCEP спонукатиме Євросоюз розширювати та поглиблювати їхні торговельні відносини із третіми країнами поза межами АТР, RCEP може потенційно сприяти швидшому створенню "промислового безвізу" між ЄС та Україною.
Схожа тенденція існує й щодо США.
На думку шведсько-американського економіста Андерса Аслунда, одна з потенційних можливостей для покращення експортних можливостей українських компаній – лібералізація торгівлі зі США.
Якщо RCEP змусить США "вийти зі своєї раковини" та шукати зближення з ЄС, це являтиме влучну можливість як для України, так і для інших асоційованих країн-сусідів (Молдова, Грузія) та країн-кандидатів до ЄС (Західні Балкани, Туреччина) лібералізувати свої торговельні відносини із США.
В цьому контексті, однак, не варто забувати про можливі негативні наслідки укладення ЗВТ для національних виробників у певних секторах.
Перспективи щодо нових можливостей для України вбачає і депутат ЄС Олексій Гончаренко. Україна входить до П'ЯТІРКИ СВІТОВИХ експортерів курятини, зерна, кукурудзи та залізної руди і має шанс укласти відповідні контракти і вигідні угоди з новим азіатским партнером. Важливо тільки не упустити свій шанс в цій історичній події.
