Австрійські археологи знайшли древнє пиво епохи неоліту

Австрійські вчені виявили докази виготовлення пива на території Німеччини та Швейцарії в епоху неоліту, тобто близько 6 тис. років тому.

Сліди стародавнього солоду знаходили вже неодноразово. Наприклад, в Єгипті, Іраку або Ізраїлі, однак залишки ферментованого насіння добре зберігаються тільки в сухому кліматі пустель, і в інших кліматичних зонах виявити щось подібне до сих пір не вдавалося.

Але археологи з Австрійської академії наук вирішили цю проблему, вони розробили новий метод, що дозволяє виявити сліди солоду в древніх археологічних знахідках.

Під час пророщування у насіння відбувається витончення стінок клітин алейронового шару (ці клітини містять білок і покривають ендосперм насіння). Клітини ці настільки стабільні, що зберігаються навіть після подрібнення, перемелювання і карбонізації. Цією властивістю і скористалися вчені.

Вони піддавали карбонізації пророщені насіння ячменю, а потім порівнювали свої зразки із зразками з Єгипту та Ізраїлю, виявивши подібне витончення стінок алейронових клітин. Причому той факт, що єгиптяни уміли варити пиво достеменно відомий.

Таким чином, зерна, знайдені на двох неолітичних стоянках у Боденського озера в Німеччині та на розкопках у Цюрихського озера у Швейцарії, найімовірніше, є залишками найдавнішого європейського пива, виготовленого ще в четвертому тисячолітті до нашої ери.

Нагадаємо, у Монголії знайшли скелети войовниць, які стали прототипом історії про Мулан.