[]

22 липня народився український художник-емігрант Петро Холодний Молодший

22 липня народився український художник-емігрант Петро Холодний Молодший

Один із найвизначніших українських митців ХХ століття, який особливо відзначився як маляр та графік, а тематика його творчості – це ікони, вітражі, мозаїки. У його творчості помітні впливи таких течій, як кубізм та конструктивізм, а авторський стиль митця зіставляють із школою М. Бойчука. 

Народився майбутній художник у Києві, або, як зазначав у спогадах, у Київському Політехнічному інституті, де його батько (також відомий український художник Петро Холодний-старший) викладав хімію та фізику. Мама – росіянка, 16 дитина в сім’ї, мала ще 12 братів, серед яких всі були офіцерами Балтійського флоту, а двоє дослужились до адміральських звань. Однак родина по материній лінії не здійснила жодного впливу на формування світогляду майбутнього митця. Зовсім інша справа – родина батька, де серед найближчих родичів були і суддя, і військовий лікар, і світової слави ботанік, і гвардійський офіцер, і оперна співачка.

Навчався молодший Холодний у дуже добрій київській школі, де було багато українців. Директором школи на той час був його батько, а учителювали такі відомі в українському суспільстві люди, як Прокопович, Пахоревський, Русова.

Сімнадцятирічним юнаком потрапив до армії УНР як кадет кавалерійської школи. Після занепаду першої державності України опинився в еміграції разом з батьком, який був асистентом і викладачем фізики у Київській політехніці, і за Центральної Ради, Гетьманату та Директорії товариш (заступник) міністра народної освіти, багато часу присвячував малярству, а в 1920 році змушений податися до еміграції.

Вже з молодих років Петро Петрович Холодний знайомився близько з мистецтвом. Мистецьку освіту здобув в Українській Студії Пластичного Мистецтва у Празі (1926—1927) і в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві (1928—1934); після студійних подорожей до Італії і Франції (1935) — асистент у тій самій Академії (у М. Котарбінського), викладач рисунку й технік темпери. Виконував ілюстрації для альманаху «Сонцецвіт».

Член українського мистецького гуртка «Спокій» та АНУМ, був учасником численних виставок у Львові, Варшаві, Берліні, Будапешті, Брюсселі та в Раперсвіль у Швайцарії.

Після війни у Німеччині переїхав 1950 р. до США і там став почесним членом Об’єднання Митців Українців в Америці (ОМУА).

Петро Холодний-молодший – митець, який ніколи не дбав про свої виставки. Маючи ґрунтовну мистецьку освіту, широку орієнтацію в українському та світовому мистецтві, всесторонню мистецьку культуру, свої головні праці він залишив у церквах.

Головні його праці монументального характеру в неовізантійському стилі: іконостас і мозаїки в церкві святого Андрія (Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі), вітражі і мозаїки у церкві святого Івана Христителя (штат Нью-Джерсі), ікони в церквах Гантеру (Нью-Йорк), Ґлен Спей (Нью-Йорк), у Трентоні (штат Нью-Джерсі), вітражі в церкві святого Юрія (Нью-Йорк), іконостас української католицької церкви в Лурді (Франція).

У цих культових сакральних спорудах Петро Холодний і інші митці розробляли базований на українських традиціях зовсім сучасний стиль української іконографії, для якого важко знайти паралелі в релігійному мистецтві.

Тим не менше, за життя митця було організовано декілька публічних показів його картин. На відкриття виставок Холодного завжди збиралися натовпи людей. Бо, як стверджував мистецтвознавець В. Міяковський:

«Кожна його картина - це твір великого мистця. Кожна картина живе окремо. Картини не утворюють мистецького комплексу. Кожна картина геніальна».

Тим часом сам автор, пояснюючи причини своєї популярності в глядачів, зазначав:

«Я - експериментатор. Я ставлю експеримент чисто технічного характеру. Здійснивши його, переходжу до іншого».

Мистецька творчість Петра Петровича Холодного була й є доказом живучості українського мистецтва, його ідей і сили української культури. Сталінські посіпаки зуміли знищити у Львівському музеї половину мистецької спадщини його батька, війна забрала ранній доробок самого митця, але він несхитно продовжував розпочату батьком дорогу виходу українського мистецтва на широкі шляхи мистецтва світового.

Проте не лише мистецтвознавці високо цінять твори Петра Петровича, вони доходять до душі й розуму багатьох людей. Велика кількість його картин є в приватних колекціях, адже чимало людей замовляло йому ікони. Швидко розходилися різдвяні й великодні листівки роботи Петра Холодного, деякі з них служать за ікони. У церквах люди моляться на ікони Холодного, захоплюються красою його мистецтва.

З творчістю великого майстра знайомлять своїх учнів викладачі дитячої художньої школи №5 управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації. Саме на його творчості діти вивчають українське мистецтво і українську культуру, відкриваючи для себе нові горизонти незвіданого.

Петро Петрович Холодний безмежно любив Україну, майстер постійно згадував про свою Батьківщину в еміграції і щоденно мріяв сюди повернутися.

Помер у 1990 році у Ґлен Спеї -  українському поселенні неподалік від Нью-Йорка, США.

[]
Теги
Схожi
В Хорватії висадила українські тополі (відео)
Події
В Хорватії висадила українські тополі (відео)
Організатори глобального екологічного проєкту «Greening of the Planet» разом з українськими та хорватськими дипломатами, представниками української діаспори висадили дерева...
В Японії відкриють куточок України
Події
В Японії відкриють куточок України
У японському місті Кіото в листопаді під час відзначення 50-ї річниці побратимства Кіото та Києва має відбутися відкриття куточка України, де висадять кілька каштанів і встановлять пам’ятний знак...
У столиці Угорщини встановлять пам’ятний хрест загиблим за Україну
Події
У столиці Угорщини встановлять пам’ятний хрест загиблим за Україну
Міністри закордонних справ України Дмитро Кулеба та Угорщини Петер Сійярто домовилися про вшанування в обох країнах пам’яті загиблих співвітчизників...
Понад 100 українців за останні півроку попросили статус біженця в Польщі
Події
Понад 100 українців за останні півроку попросили статус біженця в Польщі
У першому півріччі цього року 112 громадян України попросили про статус біженця в Польщі...
Перший україномовний аудіогід з'явився у Киргизькому національному музеї
Події
Перший україномовний аудіогід з'явився у Киргизькому національному музеї
Для популяризування та розширення меж використання української мови за кордоном впроваджено 24-й україномовний аудіогід – у Киргизькому національному музеї образотворчих мистецтв імені Гапара Айтієва...