220 років тому в Україні народився автор «Тлумачного словника живої великоруської мови»
22 листопада 1801 року у селищі Луганський завод, що нині називається Луганськ, народився видатний лексикограф і етнограф данського походження Володимир Даль. Майже 20 років Даль прожив в Україні, добре знав українську мову, зібрав цінні українські фольклорні та мовні матеріали і мав псевдонім Козак Луганський.
Даль народився у дансько-німецькій родині: його батько - данський підданий лінгвіст Йоган Христіан Даль (Johan Christian Dahl, 1764—1821) знав німецьку, англійську, французьку, російську, їдиш, латину, грецьку і давньоєврейську мови, був богословом і медиком.
Його популярність як лінгвіста досягла самої імператриці Катерини II, яка викликала Даля-старшого до Петербурга на посаду придворного бібліотекаря. Йоганн Даль пізніше виїхав до Єни, пройшов там курс лікувального факультету і повернувся до Російської імперії з дипломом доктора медицини. Прийняв російське підданство у 1799 році під іменем Іван Матвійович Даль.
Мати видатного лексикографа Марія Христофорівна Фрайтаг (Maria Freitag), походила з німців- емігрантів, вільно володіла п'ятьма мовами. Бабуся по материнській лінії — Марія Іванівна Фрейтаг — походила з роду французьких гугенотів де Мальї, займалася російською літературою. Дід —Христофор Фрайтаг — колезький асесор, чиновник ломбарду. Був незадоволений філологічною освітою майбутнього зятя і фактично змусив його отримати медичну освіту, оскільки вважав професію лікаря однією з небагатьох «дохідних і практичних професій».
Коли Володимиру Далю було всього чотири роки, його родина переїхала до Миколаєва. У пам'ять про письменника і вченого, життя і діяльність якого були тісно пов'язані з Україною і південноукраїнським містом, де він загалом прожив близько 16 років, 28 березня 1985 року одну з вулиць було названо на честь Даля.
Початкову освіту отримав вдома. У будинку його батьків багато читали і цінували друковане слово, любов до якого передалася всім дітям. У віці тринадцяти з половиною років разом із братом Карлом, молодшим за нього на рік, вступив до Петербурзького морського кадетського корпусу, де навчався у 1814–1819 рр. Випущений 2 березня 1819 мічманом у Чорноморський флот, дванадцятим за старшинством з вісімдесяти шести. Пізніше брав участь у російсько-турецькій війні.
Мовознавча спадщина Даля має значення для теорії і практики східнослов'янської лексикографії, діалектології, історії мови. Основна праця Даля «Тлумачний словник живої великоросійської мови» містить близько 200 тисяч слів. Але Володимир Даль був також автором першого в історії Російської імперії підручника із зоології. Був неординарним літератором.
Прославив його як письменника твір "Руські казки з переказів народних усних на грамоту громадську перекладені, до побуту життєвого прилагоджені і приказками ходячими розцяцьковані Козаком Володимиром Луганським". У 1839 вийшли в світ «Билини й небилиці Козака Луганського» авторства Даля.
Даль майже 20 років прожив в Україні, добре знав українську мову, зібрав цінні українські фольклорні та мовні матеріали. Етнографа пов'язували найтісніші стосунки з багатьма українськими письменниками і вченими. Скажімо, влітку 1844 р він довгий час гостював на Полтавщині у маєтку свого товариша Євгена Гребінки і навіть брав участь як повірена особа в його сватанні та одруженні. Ще дорогою на Полтавщину, у Чернігівській губернії, і вже на Полтавщині, він активно збирав українську лексику і фольклор.
Прожив Даль 70 років і був похований на Ваганківському кладовищі у Москві в присутності численної української громади.
