20 січня народився Михайло Ельман - американський скрипаль-віртуоз українського походження

20 січня 1891 року в містечку Тальне (нині – Черкаська область) в єврейській родині музиків народився Михайло Ельман - американський скрипаль-віртуоз єврейського українського походження. 

Дідусь хлопця Йосип був професійним музикантом-клезмером, батько викладав іврит та Біблію, умів грати на скрипці. Родина майбутнього музиканта жила дуже бідно, великих можливостей не мала.

Одного дня малий Михайло попросив у батька скрипку, хотів спробувати на ній заграти. Той дістав свій старий невеликий інструмент, показав, як користуватися смичком… і у малого вийшло!

З чотирьох років Ельман почав навчатися гри на скрипці, спочатку під керівництвом батька.

Наступним кроком для Ельмана стала Імператорська музична школа в Одесі. Саме туди він вступив з подачі батька. Після першого ж прослуховування учитель скрипки Олександр Фідельман взяв його у свій клас, хоча для цього потрібно було вмовляти директора: хлопець був замалий для вступу. Директор приїхав на прослуховування і був шокований – перед ним грав справжній вундеркінд. Після екзамену Ельмана одразу зарахували і дали стипендію – 8 рублів на місяць.

У 5 років Михайло дав свій перший концерт.

У 1901 році гру юного Ельмана почув Леопольд Ауер і запросив його навчатися до Петербурзької консерваторії.

В 13 Ельман дав концерт у Санкт-Петербурзі, на якому замінив самого Ауера, який захворів. Він грав складні твори – «Вічний рух» Паганіні та концерт Мендельсона (шість раз повторював на біс).

У тому ж 1904 вперше дебютував за кордоном – у Берліні його виступ став справжнім тріумфом. За рік його чекав ще більший успіх – концерт у Лондоні, де Ельман виконав надзвичайно складний концерт Чайковського. Ауер вважав, що зіграти цей концерт неможливо, і тому попросив Чайковського, який присвятив твір йому, зняти присвяту.

Пізніше Михайло дебютував у США. Після концерту в Нью-Йорку критики визнали, що Ельман – один з найталановитіших музикантів сучасності. Скрипаль багато гастролював світом.

Одного разу він виступав перед британською королівською родиною разом з Енріко Карузо. Після цього співак та скрипаль потоваришували і неодноразово багато разів виступали та записували твори разом.

У 1911 році скрипаль емігрував до США, проте громадянство прийняв лише дванадцять років потому. Після декількох років концертів і гастролей Ельман серйозно зацікавився камерною музикою і заснував Струнний квартет Ельмана, який незабаром отримав велику популярність.

Повернувшись до концертної діяльності в 1936 році, музикант дав у Карнегі-холі цикл з п'яти концертів «Розвиток скрипкової літератури».

Один з найвизначніших концертів скрипаля пройшов у лондонському Альберт-холі. Ельману вже було 70 років, він легко зіграв Брамса та Мендельсона (а ці концерти разом рідко можуть зіграти навіть талановиті молоді музиканти).

«Коли я був вундеркіндом, мені казали, що я граю дуже добре для свого віку. Зараз, коли я – найстарший скрипаль, все ще даю концерти – мені досі кажуть те саме», – казав Михайло Ельман.

Скрипаль-віртуоз займався і композицією: написав оперету, кілька п’єс для скрипки та фортепіано, обробки народних пісень і пісень різних авторів, серед яких – популярна ізраїльська пісня «Елі, Елі».

Михайло Ельман був одним із найвизначніших скрипалів 20 століття, мав власний стиль, техніку і мелодійність. У Тальному пам’ятають про талановитого земляка – зараз там проводять Міжнародний конкурс «Золота скрипка» імені Михайла Ельмана.

Помер музикант у 1967 році в Нью-Йорку, там і похований.

Про піаніста, якого неможливо копіювати, символ фортепіанної гри XX століття, найнепередбачуванішого музиканта сучасності, 25-разового володаря вищої Світової музичної нагороди – премії "Греммі" у кількох номінаціях Володимир Самійлович Горовіц  можна прочитати на сторінках Українського Дощу.