100 років тому народився Сергій Параджанов

Найзнаменитіший фільм Параджанова "Тіні забутих предків" отримав 28 міжнародних нагород. 24 Гран-прі міжнародних фестивалів, а за кількістю призів увійшов до Книги рекордів Гіннесса. Для зйомок фільму режисер виррішив пофарбувати скелясті гори в Карпатах в синій колір. На його думку, такий пейзаж був дуже ефектним. Закінчивши роботу, знімальна група поїхала, а скелі в Косово ще довго залишалися синіми.

Під час ув’язнення, щоб не зійти з розуму, Параджанов безперервно малював, робив колажі зі сміття і срібні «талери» з видавленими ручкою профілями — з кришечок від кефірних пляшок. Через роки, один з цих «талерів», відлитий в сріблі, став призом кінопремії Амаркорд, заснованої Фелліні і Гуерро, а інший — вірменської кінопремії Золотий абрикос.

З табору Параджанова витягла Ліля Брік, задіявши письменника Луї Арагона, одруженого з її молодшою сестрою Ельзою Тріоле. Після звільнення Брик допомогла Параджанову відправити ще одне прохання Брежнєву — щоб режисерові дозволили виїзд на рік до Ірану, щоб зайнятися малюванням, але на цей лист відповіді не послідувало.

Ів Сен-Лоран високо цінував фільми Параджанова, надсилав йому листи підтримки, коли той сидів у таборі, і навіть запрошення в Париж, їх єдина зустріч з Параджановим відбулася в номері Лорана в Націоналі і була дуже короткою. Достовірно відомо, що Параджанов подарував дизайнеру саморобний альбом з присвяченими йому колажами, який зараз зберігається в його паризькій музеї-квартирі.

Першою дружиною Параджанова була татарська дівчина Ніяр Сераева, що працювала продавцем у взуттєвому відділі ЦУМу, — він одружився на ній ще студентом, під час навчання у ВДІКу. Але історія закінчилася трагедією: Ніяр вбили рідні брати за шлюб з іновірцем. Параджанов цю історію пережив насилу і намагався не згадувати про неї. Другий шлюб був у Параджанова зі Світланою Щербатюк, дочкою дипломата. Їй було 17, йому — 31. Вони одружилися в 1955 році, в 1962 — шлюб розпався. Але через роки Параджанов пропонував їй знову одружитися.

У Параджанова залишилося понад двадцять невідзнятих сценаріїв. Після Тіней забутих предків він хотів знімати Київські фрески про Другу світову, але фільм закрили відразу після акторських проб. Від останнього фільму Параджанова — "Сповіді"" — залишилася одна сцена.

«Державі я не потрібен живим. Ось коли я буду в труні - я стану коштовністю! Тому що потрібно за епоху звітувати», — говорив Параджанов про самого себе.

Український Дощ писав раніше, що український фільм «20 днів у Маріуполі» отримав дві номінації на британську премію BAFTA.