Жахи на зоні. Українські колонії стають схожі на підвали ОРДЛО?
Голки під нігті, зґвалтування, зв’язування на кілька днів, побиття – це лише частина тортур, про які розповідають в’язні виправних колоній в Україні. Адміністрація Державної кримінально-виконавчої служби свідомо нехтує масовими порушеннями прав засуджених, а подекуди їх навіть приховує, зазначають правозахисники.
Правозахисники повідомляють, що нещодавній «бунт» в Олексіївській колонії №25, через який понад 20 засуджених зазнали побоїв та знущань, а також історія про сексуальне насилля над учасником бойових дій у Бердянській колонії залишилися без наслідків для тюремників – жоден не був покараний кримінально. Відтак на прикладі двох виправних колоній можна побачити, чим насправді є пенітенціарна система України, зазначає Радіо Свобода.
Зимовий сад, зоопарк із алігатором, клуб, церква, чистота та прийнятні умови проживання – це все є в Олексіївський виправній колонії №25 (Харківська область). Більшість в’язнів тут мають постійну роботу та заробітну плату. Тож у пенітенціарній системі України цей заклад вважають зразковим.
Але засуджені, особливо ті, що вже мають досвід, бояться потрапляти у 25-у колонію. Регулярна зайнятість тут може обернутися рабською виснажливою роботою у дві зміни, і навіть цілодобовою, а будь-яка незгода з адміністрацією може завершитися катуванням незгодного.
Тут засудженого можуть зґвалтувати палкою, зв’язати і покинути на тиждень без води та їжі. Про це правозахисникам повідомили самі в’язні виправної колонії №25.
А голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров розповів Радіо Свобода наступне:
«Там дуже жорстоко карали тортурами за будь-яку непокору. З цього приводу є дуже багато свідчень тих, хто там перебував, хто звідти звільнився. Там люди навіть гинули, а це списували на різні причини. Там панує атмосфера страху».
Правозахисник каже, що поза тим «бунт» в’язнів Олександрійської колонії – є вигадкою адміністрації державної кримінально-виконавчої служби. Насправді, відбулася спроба придушити хвилю масових скарг засуджених на ситуацію в колонії та не допустити розслідувань за такими скаргами.
Події грудня-січня розгорталися на тлі того, що проти низки посадовців колонії вже відбувалося розслідування кримінальної справи. Одному з заступників начальника колонії Державне бюро розслідувань висунуло підозру у зловживанні службовим становищем, яке полягало у причетності до перепродажу продуктів харчування, що закуповувалися для виправного закладу за бюджетні кошти. Суд обрав для нього запобіжний захід – утримання під вартою.
З січня 2020 року до Олексіївської колонії з моніторинговим візитом приїхали представники Харківської правозахисної групи. Вони вислухали та отримали письмові свідчення від засуджених. Більшість скаржилися на жорстокість співробітників колонії, яку можна розцінювати як катування: побиття, зв’язування, симуляція удушення пластиковим пакетом, тортури електричним струмом.
Також в’язні говорили про доведення до самогубств, відсутність лікування, неадекватну оплату праці, вимагання коштів, зокрема, за умовно-дострокове звільнення.
