Перша розмова:

Загарбник: Алло, привіт, ну що там?

Його матір: Ванька, якщо тебе витягати, у тебе буде стаття – зрада Батьківщині – від 20 років і пожиттєво.

З.: Ні**я собі.

М. Цей Герцен, командир полку уссурійського, він каже: "Ти його не побачиш, йому буде від 20 років до пожиттєво". Я кажу: вони згоди не давали. А він: Так ось у мене пачка паперу, тут усі їхні підписи.

З.: Мам, я нічого не підписував. Х*** з ним, мамо, тоді будемо сидіти тут.

М.: Ваню, тримайтеся, ну правда. Ми нічого не можемо зробити.

Друга розмова:

Загарбник: Алло, це Кирил.

Родич: Що там взагалі бомблять у вас, чи що?

З.: Ну, нормально, так.

Р.: Так небезпечно там перебувати? А чому ти не думав відмовитися, н**й, від воєнних дій і з’ї*** додому? Без варіантів?

З.: Так.

Р.: А що ти сказав, одного взводу вже немає в живих?

З.: Три людини залишилося.

Р.: І що, просто всіх завалили н***й?

З.: Ну так.

Р.: І що, допустимо, взагалі приїхати тебе забрати звідси, на**й?

З.: Думаю, на**й я сюди приїхав, їб***!

Р.: Там взагалі, н**й можна й залишитися, на**й. Так треба, на***й з’їб*** звідти!

З.: Ми, коротше, наскільки я зрозумів, повинні захопити її по ходу, на**й.

Розпочата дванадйята доба героїчного протистояння українського народу російському воєнному вторгненню. Частини та підрозділи загарбників деморалізовані, солдати та офіцери окупаційної армії продовжують здаватися у полон, втікають, залишаючи на українській землі озброєння і техніку.

Активними бойовими діями завдають втрат противнику не тільки озброєні підрозділи українських захисників, але й звичайні неозброєні люди, демонструючи окупанту свою громадянську позицію, завдаючи йому психологічної поразки.

Раніше міністр оборони країни Олексій Резніков заявив, що військові ресурси окупаційних військ в Україні закінчуються і незабаром настане логістичний колапс.

За даними Генштабу ЗСУ, з початку війни втрати окупантів становлять понад 11 тисяч осіб.