Владі вигідний цей гібридний карантин

Про ресторан «Велюр», відкритий на обслуговування «Слуг народу».

За квартал від мого будинку - невеличкий ринок. Протягом усього карантину там можна купити українські овочі, турецькі цитрусові, єгипетську молоду картоплю і тд.

Продавці в масках та рукавичках, більшість відвідувачів - теж. Таких свіжих овочів-фруктів у жодному супермаркеті звісно не знайти.

Також поруч зі мною - квітковий магазин, який ні разу за карантин не зачинявся. Заходити можна по одному і в масці.

Відчуття безпеки в такого типу торговельних точках - у сто разів більше, ніж у будь-якому супермаркеті. Бо свіже повітря. І справді можливість тримати відстань.

Очевидно, що робота таких торгових точок - не випадковість. Їх не не помітили. Як і роботу тисяч інших підприємств Києва, куди щоранку поспішають люди, створюючи затори на дорогах.

Очевидно, що за можливість працювати підприємці платять.

Очевидно, що владі вигідний цей гібридний карантин, суворість якого компенсується необов‘язковістю дотримання.

Очевидно, що за підсумками карантину економіка ще більше піде в тінь.

Погано це, чи добре?

З відповіддю не поспішайте. Можливо це закономірно, раз держава та її інститути за 30 років так і не змогли вирости з малинового піджака банального рекетира.

А що ж «Велюр»?

Боюсь, що на відміну від базарних торговців овочами з їх справді тяжкою працею, Микола Тищенко не мусить платити владі за можливість працювати. Бо він сам і є влада, для якої кожен день карантину - можливість набивати кишені кешем.