Узбекистан–ООН: партнерство заради сталого майбутнього

20–24 вересня Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв, як і його український колега Володимир Зеленський, здійснить робочий візит до Нью-Йорка для участі у заходах ювілейної 80-ї Генеральної Асамблеї ООН. За інформацією пресслужби, Президент Узбекистану виступить із доповіддю у перший день проведення загальних дебатів пленарної сесії Генеральної Асамблеї ООН.

В ході нинішньої ювілейної сесії Генасамблеї розглядатимуться актуальні питання забезпечення глобальної безпеки й стабільності, досягнення цілей сталого розвитку, реформування системи ООН і міжнародної фінансової архітектури, боротьби з наслідками зміни клімату та інших сучасних викликів.

На полях саміту лідер Узбекистану проведе переговори з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем, главами іноземних держав і урядів, керівниками авторитетних міжнародних фінансових інституцій.

У межах ділової програми перебування у США заплановані зустрічі та заходи за участю провідних американських компаній і фінансово-інвестиційних структур. Очікується підписання пакета нових угод і контрактів.

Президент Узбекистану регулярно виступає на сесіях Генеральної Асамблеї ООН. Його промови на 72-й, 75-й, 76-й і 78-й сесіях стали важливими програмними заявами, що охоплювали питання регіональної безпеки, боротьби зі зміною клімату, захисту прав людини та просування міжцивілізаційного діалогу.

Знаковою була й участь узбецької делегації у низці міжнародних форумів, зокрема на Конференції ООН із питань країн, що розвиваються і не мають виходу до моря, у 2025 році в Туркменістані. Ці заходи демонструють не лише активність Узбекистану, але й готовність країни вносити пропозиції, які відповідають інтересам не лише регіону, а й усього міжнародного співтовариства.

У 2018–2025 роках Узбекистан виступив ініціатором 13 резолюцій Генеральної Асамблеї ООН. Їхня тематика охоплює широкий спектр — від регіональної безпеки до сталого туризму й екологічних викликів.

Серед найважливіших – «Зміцнення регіонального міжнародного співробітництва щодо забезпечення миру і сталого розвитку в Центральній Азії» (2018 рік), «Про оголошення регіону Приаралля зоною екологічних інновацій і технологій» (2021 рік), «Про посилення ролі парламентів у прискоренні досягнення Цілей сталого розвитку» (2022 рік), «Десятиліття ООН із лісорозведення та відновлення лісів» (2025 рік).

Кожна з цих ініціатив демонструвала прагнення Ташкента виступати генератором ідей, спрямованих на консолідацію міжнародних зусиль. Зокрема, ідея визнання Приаралля зоною екологічних інновацій дозволила привернути увагу до екологічної катастрофи світового масштабу та створити нові механізми міжнародної взаємодії.

Крім того, у розпал пандемії Узбекистан запропонував «Кодекс добровільних зобов’язань держав під час пандемій», який було поширено як офіційний документ Генасамблеї ООН. Ця ініціатива підкреслила важливість глобальної солідарності в умовах криз.

Узбекистан одним із перших у регіоні інтегрував Цілі сталого розвитку ООН (ЦСР) у національні стратегічні документи. Уже в 2018 році в країні було створено Національну координаційну раду з ЦСР, а до 2020 року затверджено комплексний національний список із 125 показників, адаптованих до умов республіки.

Цього року Узбекистан піднявся на 19 позицій у глобальному Індексі ЦСР і увійшов до п’ятірки найдинамічніших країн світу, ставши лідером у своєму регіоні.

У Стратегії розвитку «Новий Узбекистан» на 2022–2026 роки та Концепції розвитку країни до 2030 року зафіксовано пріоритети, що збігаються з глобальними цілями ООН: боротьба з бідністю, забезпечення якісної освіти, гендерна рівність, охорона здоров’я, раціональне природокористування, цифрова трансформація.

Спільно з агентствами ООН Узбекистан досяг низки практичних результатів. Зокрема, у 2022–2024 роках рівень бідності знизився з 17% до 8,9%, що стало одним із найдинамічніших показників у регіоні.

Впровадження Єдиного реєстру соціальних виплат за підтримки ЮНІСЕФ, Міжнародної організації праці (МОП) і Програми розвитку ООН (ПРООН) дозволило подвоїти охоплення вразливих груп населення — з 600 тисяч до 1,2 мільйона осіб. Програми ЮНІСЕФ і Всесвітньої організації охорони здоров’я допомогли підвищити рівень вакцинації серед дітей і модернізувати систему шкільної освіти. Проекти Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) і ПРООН у сфері лісовідновлення в Приараллі дозволили закріпити статус регіону як «зони екологічних інновацій і технологій».

Нині в країні працюють численні агентства ООН, включаючи ПРООН, ЮНІСЕФ, ФАО, МОП, ЮНЕСКО, УВКБ та інші. Спільно з ними реалізується 166 проектів на загальну суму понад 293 мільйони доларів у рамках Рамкової програми співробітництва у сфері сталого розвитку на 2021–2025 роки.

Останніми роками Узбекистан відвідали десятки керівників структур ООН — від Генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азуле до Виконавчого директора ЮНІСЕФ Кетрін Рассел і Генерального директора Всесвітньої організації інтелектуальної власності Дарена Танга. Ці візити символізують зростаючий інтерес до країни, яка стає важливим майданчиком для обговорення глобальних викликів.

У 2023 році в Самарканді відбулася 25-та сесія Генасамблеї Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО), а у 2025 році — Форум із питань державної служби.

Форум ООН із питань державної служби в Самарканді та Азійський форум жінок, проведений у 2024 році спільно з «ООН-Жінки», стали яскравими прикладами зростаючої ролі Узбекистану як центру ключових міжнародних ініціатив.

Офіційне відкриття у травні цього року в Ташкенті офісу структури «ООН-Жінки» стало визнанням досягнень Узбекистану в просуванні гендерної рівності та розширенні прав і можливостей жінок у країні.

У 2025 році Міжнародний транспортно-логістичний хаб у Термезі було включено до глобальної мережі постачань Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ), що посилило роль країни в гуманітарних процесах.

Важливим етапом у взаємодії нашої країни зі структурами ООН стало обрання Узбекистану до Ради з прав людини на 2021–2023 роки. Ця подія закріпила визнання зусиль країни у сфері захисту прав людини й реформування національних інститутів.

Крім того, Узбекистан став членом таких авторитетних органів, як Економічна та соціальна рада ООН (ЕКОСОР, 2025–2027 роки), Адміністративна рада МОП (2024–2027 роки), Комітет із прав людини (2025–2028 роки), Статистична комісія ООН (2026–2029 роки), Міжурядовий комітет із охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО (2022–2026 роки.)

Уже зараз Ташкент активно просуває свою кандидатуру до непостійних членів Ради Безпеки ООН на 2035–2036 роки, що стане новим етапом у розвитку його міжнародної дипломатії.

У жовтні–листопаді 2025 року в Самарканді відбудеться 43-я сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО. Ця подія увійде в історію не лише для Узбекистану, а й для всієї міжнародної організації: вперше за 40 років Генеральна конференція ЮНЕСКО буде проведена за межами Парижа, де традиційно розташована штаб-квартира організації. Вибір Самарканду як місця проведення такого масштабного форуму є символічним. Це давнє місто, внесене до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, уособлює діалог культур і цивілізацій, що поєднує Схід і Захід. Для Узбекистану це рішення стало визнанням зусиль країни зі збереження культурної спадщини, просування міжнародного співробітництва в галузі науки, освіти й культури. Воно також відображає високий рівень довіри, яким республіка користується на міжнародній арені.

За три десятиліття співпраці з ООН Узбекистан пройшов шлях від молодого члена міжнародної спільноти до одного з активних ініціаторів глобальних рішень. Сьогодні країна не лише бере участь у реалізації цілей організації, але й сама ініціює формування актуального порядку денного — від боротьби зі зміною клімату до просування діалогу цивілізацій.

Для Ташкента ООН залишається найважливішим майданчиком багатосторонньої дипломатії.

А для світової спільноти Узбекистан стає надійним партнером, чиї ініціативи та практичні кроки мають реальне значення для зміцнення міжнародної безпеки, сталого розвитку та захисту прав людини.

Таким чином, майбутня участь Президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва в 80-й ювілейній сесії Генеральної Асамблеї ООН стане важливою подією, здатною ще раз підкреслити стратегічний курс країни на зміцнення багатостороннього діалогу та просування глобальних ініціатив. Ця участь зміцнить позиції Узбекистану як держави-ініціатора міжнародних ідей і підтвердить його значущу роль у формуванні загальнолюдського порядку денного XXI століття.

Український Дощ писав раніше, що Канада, Австралія та Велика Британія визнали державність Палестини.