[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

Усім, хто привів сюди росію, знайдеться чільне, топове місце після війни. Вже знайшлося

Усім, хто привів сюди росію, знайдеться чільне, топове місце після війни. Вже знайшлося
Могилевська, яка каже, що не с*ка і за російську мову, співає й побивається на тлі спалених росіянами будинків, де ще незримо витає дух колишніх господарів і де ще стіни відлунюють німим криком згвалтованих дітей. Суцвіття перефарбованих шоу-бізнесовиків, таке враження, навіть війну сприймають як затребуваний тренд, декорацію для «творчества», серфінгову хвилю, яку треба зловити тут і зараз. Для них розбомблені руїни – це тло, задник, фон.
 
Я морально готую себе побачити ще й не таке. Зрештою, я вже бачу. Десятки проукраїнських ютуберів перейшли на повністю росмовний контент. Бо монетизація краща (цитую).
 
Я справді цього не розумію: прекрасні журналісти, волонтери, політологи, які перфектно володіють українською, всі свої ютуб-канали ведуть повністю російською. Основний контент про війну з окупантом - його мовою. Один мені приватно сказав: "Аудиторія має бути велика".
 
Велика, а не українська.
 
Повністю укрмовних влогерів – одиниці. Та й із них половина будують свої теми на відеоврізках киви, поклонської, гіркіна, жириновського, шойгу тощо. Заголовки на кшталт «Шок! Я на ваших очах розмазую соловьова» - найбільш ходові. Браво.
 
Централізоване ТБ перетворено в лизоблюдство, і з цього я вже не бачу виходу. Так і лишиться. Подружка портнова й лєни лукаш, звісно, заслуговує на тріюмфальне повернення в великі екрани. Савік пересидить в Італії і вернеться вчити уму-разуму післявоєнну Україну. Дмітрій стане флагманом і совістю повоєнної журналістики. Василь годинами сидітиме й балакатиме з різного роду докторами про поствоєнний синдром.
 
Усім, хто за руку приводив сюди росію, знайдеться чільне, топове місце після війни. Вже знайшлося.
 
А шоу-бізнес на те й шоу-бізнес, щоб «ж*пой чувствовать момент». Як співала Наташка, «Полюби меня такой, какая я есть».
 
Хайперство – один із трофеїв цієї страшної війни.
[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Iншi дописи автора
На кону – монополія вузького кола людей та фірм на цілу кампанію з відбудови України
Епоха особливо обдарованих: «Ми йшли до кандидатства в ЄС 115 днів»
Російські гроші урівнюють українську правду з брехнею ворога
Треба перестати скиглити про «погану Європу». Знайдіть ліпшу! (відео)