Українські активісти кілька днів протестували проти виступу російського балету у Барселоні

Про це повідомили організатори - українська громада Барселони та ініціатива Campaign for Ukraine, інформує Еспресо.Захід

9, 10 та 11 листопада в Барселоні біля знаменитого Gran Teatre del Liceu, де виступав російський балет, українські активісти провели акції протесту, тримаючи у руках фото артистів, письменників та акторів, які загинули на фронті або були вбиті російськими загарбниками. Мета акції — нагадати європейцям, що приймати артистів країни-агресора означає підтримувати культуру, яку Кремль перетворив на інструмент пропаганди.

Як наголошують організатори акції, культура не може бути поза політикою, коли її використовують як зброю. Росія активно просуває через мистецтво образ "великої культури", замовчуючи власні злочини.

Попри мирний характер заходу, без інцидентів не обійшлося. За словами очевидців, двоє учасників акції зазнали фізичних нападів з боку відвідувачів, які прийшли на російський балет. Серед постраждалих — відомий своєю активною позицією на підтримку України іспанець Карлос Гонсалес, який під час виступу тримав у руках портрет загиблого у червні цього року українського актора Юрія Феліпенка. У короткій промові Карлос звернувся до глядачів із закликом не закривати очі на війну: "Поки ці артисти танцюють на сцені, російська армія знищує українські міста. Барселона, яка називає себе гуманітарним містом, не повинна залишатися байдужою".

Раніше українська громада Барселони зверталася до керівництва театру з проханням скасувати виступ, проте у відповідь отримала звичну фразу: "російська культура поза політикою". Проігнорували звернення активістів і Міська рада Барселони, Депутатська рада та Женералітет Каталонії. 

Учасники дійства розповідають, що агресія під час акції була не лише від проросійських глядачів, а й від окремих працівників театру. Під час самої вистави кільком українським активісткам вдалося потрапити до зали та розгорнути прапор України. Навіть там вони зіштовхнулися з агресивною реакцією частини публіки, що вкотре підтвердило, наскільки глибоко в Європі ще діє російська пропаганда. 

Активісти наголошують: такі акції — не про заборону мистецтва, а про відповідальність суспільства. Коли під виглядом "культури поза політикою" світ закриває очі на війну, це стає частиною мовчазної згоди з агресором.

Влада Барселони не підтримала скасування виступу артистів з РФ

Повідомляється, що попри мирні прагнення, українські протестувальники зазнали не лише агресії, але й фізичного насилля від відвідувачів, які прийшли до театру подивитися російський балет. Ба більше, з агресією на протест українців відреагували й працівники театру.

Зокрема поціновувачі російської культури напали на іспанця Карлоса Гонсалеса, який підтримує Україну. Чоловік стояв під час акції зі світлиною загиблого військового та українського актора Юрія Феліпенка. Карлос Гонсалес звернувся до відвідувачів театру із закликом не забувати про війну.

«Поки ці артисти танцюють на сцені, російська армія знищує українські міста. Барселона, яка називає себе гуманітарним містом, не повинна залишатися байдужою», – заявив він.

Однак ці заклики не були почуті керівництвом театру, адже на прохання скасувати виступ росіян, вони відповіли, що «російська культура поза політикою». Крім цього, Campaign for Ukraine зверталися по допомогу до Міської ради Барселони, Депутатської ради та Женералітету Каталонії, де вони також отримали відмову.

Активісти розповіли, що декому, з них вдалося потрапити до зали під час вистави, де грали росіяни. Там українці розгорнули прапор України.

Раніше Італія скасувала концерт оперного співака Абдразакова через підтримку Путіна. Ільдар Абдразаков мав виступити у січні 2026 року в опері «Дон Жуан» у Teatro Filarmonico у Вероні. Проте після його висловлювань на підтримку війни в Україні та участі у політичних кампаніях Росії концерт було скасовано.

Згодом цей інцидент прокоментував Міністр культури Італії. Він заявив, що в країні не раді російській культурі, коли вона стає інструментом пропаганди.

Український Дощ писав раніше, що вчитель історії з Білої Церкви став героєм статті The New York Times