[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

Україна для влади – оболонка, куди вона нафаршировує свої уявлення про модний патріотизм

Україна для влади – оболонка, куди вона нафаршировує свої уявлення про модний патріотизм
Уся ця крінжова історія з розпальцьовкою у вигляді тризуба – це через те, що для когорти неофітів Україна є нововідкритим, дуже свіжим поняттям.
 
Вони ніколи не були в лоні державотворчості. Вони не знають і не хочуть знати азів, витоків, предтеч. Для них Україна є чистим аркушем, на якому вони можуть креативити що в напівпорожню голову стрельне в міру своїх несмаків.
 
То їм гімн по-дебільному написаний, то тризуб треба доступно викласти в манері блатної фені, то великий герб накалякати в стилі дешевого аніме.
 
Україна для них – оболонка, куди вони, покоління придуркуватих самозакоханих неуків, наче в ковбасу, нафаршировують свої уявлення про модний патріотизм. Їм весело, в них брейнстормінги і концептуальні розробки з нуля для нулів.
 
Це – мислення формами. Спалювати кокошнік на Лису Гору пішла не Оля Полякова, а знімальна група й піар-служба Олі Полякової. У складі: оператор, візажист, гример, костюмер, постановник світла, звукорижисер, режисер зйомок, асистент режисера, водій, охоронець і дівчинка-прес-секретарка. За кілька дублів "тішіна на площадке! Мааааторрр - паєхалі" проффесіонально всьо снялі мальчікі, дали на пост-продакшн і пост-монтаж – і задоволено пострибали в студію далі записувати російські пісеньки.
 
З нуля для нулів – це і є формула уневажнення України й українського. Панібратське забавляння з сакральною символікою видає в них не лише артрит пальців, але й кривляк і симуляторів.
 
Вони грають в Україну і вдають у неї. Це – мімікрія під потужний тренд, а всякий тренд вони розцінюють приблизно з таким самим примруженим поглядом, як серфінгіст оцінює хвилю.
 
Бажання тупо осідлати українську хвилю їх неминуче потопить. Бо, забравши всі ці вимушені залицяння до української теми, там лишиться чужість, холодна-прехолодна чужість покоління без коріння.
[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Iншi дописи автора
Із проституйованою багатовекторністю покінчено: Україна подалася на вступ і в ЄС, і в НАТО
Поневолені народи й народності росії є жертвами національного расизму та шовінізму
Ця війна – не війна армій. Це війна націй
Ставимо себе на місце Ігоря Портнова: яка нафіг війна, яке волонтерство?