У Загребі відбувся парламентський саміт Кримської платформи: обговорювали не лише Крим

У хорватському Загребі з 24 по 26 жовтня відбувся парламентський саміт Кримської платформи — міжнародної конференції, що проводиться з серпня 2021 року з ініціативи України. Це вже третя зустріч країн-учасниць платформи, але вперше переговори відбувалися лише на рівні парламентів, а не урядів. На зустрічі говорили не лише про повернення Криму Україні, а й про нещодавно анексовані росією нові території. 

Цього разу у Кримській платформі взяли участь делегації близько 40 країн та міжнародних організацій, повідомляє «Український медіацентр». Сербія відмовилася відправити свою делегацію на переговори після зустрічі посла росії з головою сербського парламенту. У ноті, яка опинилася у розпорядженні видання, російський дипломат «висловив очікування», що Сербія не відправлятиме своїх представників до Хорватії.

Зустріч парламентаріїв пройшла на тлі наступу ЗСУ на південному фронті. За даними керівника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова, російські війська, які окупували Херсон ще на початку війни, готуються до оборони міста. 

Успіхи ЗСУ підкріпили дискусію щодо необхідності повернути Крим під контроль України, зокрема й військовим шляхом. Проте, як пише «Радіо свобода», незважаючи на недавній підрив Кримського мосту та вибухи на території самого Криму, звільнення цієї території буде «непростим» для України: для цього буде потрібна не лише потужна далекобійна артилерія, а й сухопутна армія.

Міністр оборони Олексій Резніков у червні стверджував, що повернення Криму є «стратегічною метою» України — проте те, як саме його повертатимуть, Україна обговорить з партнерами на «третьому етапі війни», коли ЗСУ відкинуть російську армію на позиції до 24 лютого.

У серпні в інтерв'ю Reuters президент України Володимир Зеленський заявляв, що за дипломатичне вирішення питання Криму проголосувало б більшість українців. Коли саме можуть розпочатися переговори та які країни братимуть у них участь, Зеленський не уточнив.

Формально мета «Кримської платформи», організованої Україною ще до початку повномасштабної російської агресії, — саме «деокупація Криму та повернення його Україні мирним шляхом». Принаймні про це йдеться на сайті саміту. Проте географія учасників та теми, підняті на саміті, показують: йдеться про неформальний клуб держав, які підтримують Україну у боротьбі з російською агресією. У роботі платформи беруть участь також країни Африки та Азії.

Однією з найяскравіших політичних фігур, які відвідали саміт, стала речниця Палати представників США Ненсі Пелосі. Вона підкреслила, що Конгрес США «на двопартійній та двопалатній основі без вагань продовжить зусилля щодо підтримки України та притягнення росії до відповідальності». Раніше цього тижня конгресмени США спочатку підписали – а потім відкликали – заклики до Байдена знайти «дипломатичний шлях» вирішення конфлікту та уникнути «затяжної війни».

У рамках платформи виступили представники не лише країн ЄС, а й Нової Зеландії, Коста-Ріки та Японії.

Напередодні перед учасниками саміту виступив Володимир Зеленський. Він запропонував не зупинятися на Кримі, а розширити формат платформи, щоб говорити про окупацію росією територій не лише Грузії, а й Японії зокрема (Курильські острови).

У підсумковій декларації, прийнятій за підсумками роботи платформи, представники країн очікувано засудили дії росії в Україні, зокрема так звані «референдуми» на окупованих територіях. Вони запропонували продовжити дискусії щодо Криму на інших міжпарламентських платформах та розробити «дієвий механізм для вироблення спільних позицій» щодо повернення півострова під контроль України».