У Казахстані знайшли останки домашнього кота віком в тисячу років

Вчені, що працюють в Казахстані на маршруті стародавнього Шовкового шляху, виявили останки домашнього кота віком в тисячу років. Про це пише Nature.

Останки були дбайливо поховані і прекрасно збереглися. Археологи вважають, що кіт жив в прекрасних умовах, харчувався їжею з високим вмістом білка і, коли отримав травми - його лікували. У кота було кілька переломів, які успішно зажили.

Кістки кота знайшли під час розкопок в Джакенте, середньовічному поселенні на стародавньому торговому шляху, що з'єднує схід і захід. Цю місцевість до XI століття н.е. населяли огузи, середньовічний тюркський народ, що складався з 24-х основних племен.

Це відкриття здивувало дослідників, адже воно свідчить про те, що коти в цьому регіоні були одомашнені і жили разом з людьми ще в 8 столітті нашої ери.

У напівзасушливих і посушливих степах Центральної Азії, особливо на території сучасного Казахстану, домашні кішки не були широко поширені до колоніального періоду вісімнадцятого і дев'ятнадцятого століть.

Найперша історична згадка про домашніх кішок згадується з Персії і датується шостим століттям нашої ери, коли було особливо відзначено, що жінки тримали кішок як домашніх тварин, прикрашали їх коштовностями і дозволяли їм спати в своїх ліжках.

Навпаки, історики відзначають, що зороастрійці з того ж регіону зневажали кішок, пов'язуючи їх з темної магією джинів і недолюблювали їх за гострий запах сечі.

Доктор Ешлі Харуда з Університету Мартіна Лютера в Галле-Віттенберг, керувала дослідженням і окремо відзначає турботу про тварину навіть після їх смерті. Адже якби кіт був диким і загинув в природному середовищі існування, то його кістки розтягнули б хижаки.

Раніше Український дощ писав, що на Рівненщині у шматку бурштину знайшли новий вид жука, який жив ще 33-37 мільйонів років тому.