У Казахстані завершилися дострокові президенські вибори 

Ввечері 20 листопада у Казахстані завершилося голосування на дострокових президентських виборах, повідомляє Tengrinews. Як зазначає телеграм-канал Orda, попередня явка до 20:00 за казахським часом склала трохи більше 69%: з 11,9 млн виборців проголосувало 8,2 млн.

В Актюбінській, Атирауській, Західно-Казахстанській, Кизилордінській та Мангістауській областях голосування завершилося о 21:00, оскільки там виборчі дільниці відкрилися пізніше через різницю в часових поясах.

Перші дані екзитполів з'являться після опівночі. На підрахунок голосів передбачено не більше ніж 12 годин. На підбиття підсумків та реєстрацію обраного глави держави дається не більше семи днів – з 21 по 27 листопада.

За межами Казахстану також було відкрито 68 виборчих дільниць у 53 країнах світу.

За заклики до участі у несанкціонованих акціях у день виборів чотирьох осіб притягли до адміністративної відповідальності, заявив заступник голови Комітету адміністративної поліції МВС Жандос Мураталієв. У Генпрокуратурі країни зазначили, що вибори відбулися у спокійній обстановці.

Хто бере участь у виборах

У виборах беруть участь шість кандидатів: нинішній президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв (який і прийняв у вересні рішення про проведення дострокового голосування), депутат масліхату (місцевого законодавчого органу) Астани Каракат Абден, представник Загальнонаціональної соціал-демократичної партії (ОСДП) Нурлан Ауу асоціації фермерів Казахстану Жигулі Дайрабаєв, висунутий профспілками економіст-теоретик Мейрам Кажікен та правозахисниця Салтанат Турсинбекова, передає кореспондент ВВС з Казахстану.

Видання зазначає, що конкуренти Токаєва зареєструвалися приблизно за два місяці до виборів та маловідомі серед виборців. При цьому багатьом кандидатам, ймовірно, навряд чи вдасться набрати навіть 5% голосів (цей поріг необхідно подолати для того, щоб повернути заставу у розмірі 3 млн. тенге, яку кандидати вносять для участі у голосуванні).

За даними спільного опитування «Інституту демократії» та дослідницької групи Damu Research Group, яке проводилося з 29 жовтня по 10 листопада, за Токаєва були готові проголосувати 81,6% осіб.

"Як і на попередніх, на цих президентських виборах не спостерігається політичного плюралізму, жодна з опозиційних партій, а отже, і їхні кандидати не були допущені до реєстрації", - цитує ВВС старшого дослідника Human Rights Watch Центральної Азії Міру Рітман.

5 листопада президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв підписав кілька законів, які обмежують повноваження глави держави. Йдеться про закони про Конституційний Суд, про уповноважений з прав людини, про прокуратуру, а також про внесення змін та доповнень до деяких конституційних законів, законодавчих актів та Кодексу про адміністративні порушення.

Закони були підписані після того, як влітку в Казахстані пройшов референдум щодо поправок до Конституції. За їхнє ухвалення висловилися трохи більше 77% виборців. На референдум було винесено питання про 55 поправок до 33 статей основного закону Казахстану.

З поправок, зокрема, випливає, що Казахстан має перейти від суперпрезидентської форми правління до президентської, посиливши повноваження місцевих органів влади. Інші поправки позбавляють частини повноважень чинного та майбутніх президентів Казахстану. Зокрема, глава держави не зможе перебувати на посаді більше двох термінів поспіль і втратить право призначати регіональних керівників.

Причиною термінових політичних перетворень у Казахстані Токаєв називав протести та масові заворушення, що відбулися в республіці у січні 2022 року.