У Білорусі розпочалося дострокове голосування на конституційному референдумі

Основний день голосування на референдумі щодо зміни білоруської Конституції – 27 лютого, але дострокове голосування, за офіційними даними, зазвичай залучає майже половину виборців країни. Опозиція критикує практику дострокового голосування за широкі можливості для фальсифікацій, влада говорить про бажання людей не завантажувати себе походом на дільницю у вихідний день. Про це докладно від RFI.

Під час дострокового голосування на дільниці допускається не більше трьох спостерігачів, у основний день – максимум п'ять.

На останньому волевиявленні – виборах президента Білорусі у серпні 2020 року – достроково, за офіційними даними, проголосувало 42% виборців. При цьому в основний день голосування, 9 серпня, на дільницях до пізнього вечора були черги виборців, нестача бюлетенів та проблеми з оприлюдненням протоколів голосування.

Що пропонується поміняти

На цей референдум — вчетверте в історії незалежної Білорусі — виноситься одне запитання: «Чи приймаєте Ви зміни та доповнення до Конституції Республіки Білорусь?». При голосуванні більшості за новий варіант Конституції в країні з'явиться новий орган влади — Всебілоруські народні збори (ВНЗ) з широкими повноваженнями. Серед кількох десятків поправок головні стосуються інституту президентства. Так, одна й та сама людина не зможе обіймати посаду президента країни більше двох термінів, Олександра Лукашенка не можна буде притягти до відповідальності за дії, які він вчинив, керуючи країною у попередні терміни.

Для претендентів на посаду президента вводяться обмеження: висуватися на посаду зможе лише громадянин, старший за 40 років (раніше старший за 35 років); претендент повинен постійно проживати у Білорусі останні 20 років (раніше десять); ніколи не мати раніше іноземного громадянства.

Що насправді зміниться у політичній архітектурі країни

Анатолій Лебедько, екс-глава опозиційної Об'єднаної громадянської партії, нині представник демократичного лідера Світлани Тихановської щодо парламентської співпраці та Конституційної реформи, каже, що «зміни на папері є, а ось майбутнього (у країни) із цими змінами немає».

«Є політична криза і досить сильний попит на зміни, зафіксований ще 2020 року. Конституційна реформа (пропонована владою) ніяк не відповідає ні на політичну кризу, ні на запит на зміни. Це перерозподіл повноважень — з одного в інший кишеню одного й того ж мундира. Ми залишаємось країною з гіперпрезидентською формою правління. Всебілоруські народні збори — конструкція з 1200 осіб — виглядають дуже дивно і дивно, тут доречні паралелі з Іраном, але ніяк не з європейською політичною культурою», — сказав на засіданні Експертно-аналітичного клубу Анатолій Лебедько.

Голова Інституту політичних досліджень «Палітичні сфери», політолог Андрій Казакевич погоджується з Лебедько, що ВНС — «орган екзотичний, який не відповідає світовій практиці, не лише європейській».

«Але я не зовсім погоджуюся, що Білорусь залишається суперпрезидентською республікою. Суть усіх змін фактично зводиться до одного: функції у різних органів влади віднімаються і передаються ВНЗ, таємничому органу, який навіть незрозуміло як обиратиметься, очевидно, що ВНЗ не обиратиметься народом, його члени фактично призначатимуться. Його головна функція: забезпечити, влаштувати місце для Лукашенка у разі його звільнення з посади президента, а також виявити додаткові механізми, які дозволять запобігти демократичним змінам у країні, та й взагалі будь-які зміни», — сказав Андрій Казакевич.

При цьому для нового президента певні обмеження все ж таки передбачені: «укази та декрети президента перестають мати більшу юридичну силу, ніж закони; президент перестає впливати на виборчий процес — не призначає голову ЦВК, частково втрачає контроль над судовою владою».

«Ці функції віддаються ВНЗ, яке прийматиме рішення, обов'язкові для виконання іншими органами. Парламент втрачає важливу функцію – можливість ініціювати імпічмент президенту. Послаблюється парламент і президент, посилюється ВНЗ, і Лукашенко, якому як чинному президенту дозволено поєднувати президентство з керівництвом ВНЗ й отримати максимальну концентрацію повноважень», — зазначив політолог.

З чужою армією у своїй країні

Російські війська, які прибули на навчання «Союзна рішучість - 2022», усупереч початковому плану не залишили Білорусь 20 лютого після закінчення спільних з білорусами тренувань. Близько 30 000 військовослужбовців, за оцінками Заходу, залишилися в країні на невизначений термін.

Військовий експерт, творець і координатор аналітичного проєкту Belarus Security Blog Андрій Поротніков у коментарі RFI зазначає, що на конституційній реформі після виборів 2020 року якраз наполягав Кремль, а Лукашенко не раз наголошував, що це, мовляв, хочуть люди, народ хоче змін, а йому, власне, все одно.

«Не можна виключати, що російські війська мають забезпечити проведення цієї реформи. З одного боку, залякуючи внутрішніх опонентів білоруського режиму російською присутністю, з іншого, стримуючи Захід від втручання. Водночас і білоруську владу щоб дисциплінувати», — сказав Андрій Поротніков.

Крім того, російські військові розглядаються Мінськом як один із стримуючих факторів для внутрішньої опозиції, вважає експерт!

«Референдум фактично проводиться у форматі спецоперації. Дані членів комісій засекречені, люди, які намагалися взяти участь у спостереженні, просто зникають з поля зору, до всіх представників опозиційних політичних партій, які були висунуті в комісії, прийшли з обшуками наступного дня. Очевидно, що режим не впевнений у стабільності ситуації. Проведення референдуму без протестів та без „зловмисного втручання Заходу“ — це спільні інтереси Кремля та Мінська», — вважає Андрій Поротніков.

Новації виборчого процесу

З огляду на досвід 2020 року — люди фотографували бюлетені та надсилали дані платформі «Голос» для попередження фальсифікацій, — влада зробила все можливе, щоб попередити будь-які, на їхню думку, антидержавні дії. Кабінки для голосування зараз у Білорусі без шторок, на деяких дільницях навіть без задніх стінок — просто умовні рамки зі скриньками. Фотографувати за законом начебто не заборонено, але першого дня дострокового голосування виборці повідомляють про проблеми з цим.

«Та просто не хочеться нічого такого робити, комісія дивиться, міліція дивиться, незрозумілі люди якісь на тебе дивляться. Не хочеться проблем», - розповів RFI один з тих, хто достроково проголосував у Мінську.

Склад виборчих комісій засекречений. Новий голова ЦВК Ігор Карпенко так пояснив телеканалу «Білорусь 1» цю новацію:

«Наскільки необхідно сьогодні ці дані виставляти, коли в Білорусі набув чинності закон про захист персональних даних? І він уже певною мірою диктує свої вимоги щодо внесення змін та доповнень до виборчого законодавства».

Незважаючи на засекречені дані, за словами голови ЦВК, буллінг щодо членів дільничних комісій не припинявся:

«Те, що йшли погрози на адресу дільничних комісій, насамперед це факт. І скажу більше — навіть деяким приходили листи із погрозами та нагадуванням про відповідальність. Були до нас і звернення пересічних громадян не друкувати їхні персональні дані. Тому було ухвалено це виважене рішення. Але воно аж ніяк не відбивається на праві громадян вільно брати участь у референдумі та висловлювати свою позицію».

Напередодні силові відомства Білорусі повідомляли про затриманих за погрози членам комісій, а також про затриманих за листи екстремістського спрямування. Таким, як випливає з відео, представлених силовиками, стали заклики рахувати голоси виборців чесно.

З 21 лютого МВС Білорусі несе службу у посиленому режимі.

Втім, незважаючи на постійну рекламу референдуму та пільги для тих, хто голосує достроково — студентам, наприклад, обіцяють легальний пропуск дня занять, інших, навпаки, лякають виселенням із гуртожитків. Ажіотаж помітний у пунктах обміну валюти: білоруський рубль упав відносно долара і євро слідом за російським після вчорашнього визнання Росією "незалежності" ДНР і ЛНР.

Правозахисники повідомляють про порушення під час першого дня голосування практично у всіх регіонах країни — більшість із них стосуються примусу до дострокового волевиявлення.

***

Три попередні референдуми в Білорусі також змінювали Конституцію країни. У травні 1995 року референдум повернув радянську (з незначними змінами) символіку, запровадив двомовність та розширив повноваження президента — це був перший рік при владі Олександра Лукашенка.

Восени 1996 року референдум перетворив країну з президентсько-парламентської на президентську. Після референдуму непоступлива Верховна рада була розпущена, серед прихильників Лукашенка було сформовано новий двопалатний парламент.

У жовтні 2004 року більшість білорусів, за офіційними даними, дозволили Лукашенку брати участь у президентських виборах необмежену кількість разів.