У Білорусі хочуть через Конституцію гарантувати Лукашенку довічну недоторканність
У Білорусі оприлюднили проєкт поправок до Конституції. Зміни передбачають довічну недоторканність для Олександра Лукашенка та появу нових «вищих представницьких органів» — Всебілоруських народних зборів. Ці зміни Лдиктатор6 як кажуть, писав сам.
«Конституція – я її сам писав. Юристи писали пером, а я диктував, бо я бачив, які мені потрібні повноваження, щоб утримати країну», - говорив на початку грудня білоруський диктатор Олександр Лукашенко.
Про зміну Конституції Лукашенко вперше згадав у серпні 2020 року, незадовго до останніх президентських виборів, за якими відбулися масові протести, безпрецедентні репресії проти опозиції та кілька пакетів західних санкцій.
Мінськ планує провести референдум щодо нової Конституції у лютому 2022 року. Опозиція впевнена, що цей референдум, так саме як і вибори, буде повністю сфальсифікований.
«Режим намагається обмежити права людей, підсовуючи документ, який розроблявся таємно від народу. У ньому Лукашенко намагається прописати собі імунітет від кримінального переслідування, повноваження позбавляти білорусів громадянства і призначити нове Політбюро в особі ВНС, який ніким не обирається», — заявила колишня кандидатка у президенти, лідер білоруського громадянського суспільства у вигнанні Світлана Тихановська.
Демократичні сили закликають білорусів «поставити хрест у прямому розумінні» на референдумі — поставити хрестики напроти всіх запропонованих варіантів у бюлетені.
У поправках до Конституції прописано, що одна й та сама людина «може бути президентом не більше двох термінів». Цього обмеження у чинній конституції немає. Виходячи з цього Лукашенко у разі перемоги на наступних виборах зможе обиратися ще раз.
Поправки гарантують недоторканність чинному, але й колишньому президенту: «президент, який припинив виконання своїх повноважень, не може бути притягнутий до відповідальності за дії, вчинені у зв'язку із здійсненням ним президентських повноважень».
Відповідно до проєкту, колишній президент довічно за його згодою залишається членом Ради Республіки, а також обов'язково є делегатом Всебілоруських народних зборів (ВНС), за яким у Конституції пропонується закріпити статус найвищого представницького органу.
Запланована гранична чисельність цього органу – 1200 осіб. Термін повноважень ВНР – п'ять років. Керує ВНС президія на чолі із головою. Головою може бути обраний чинний чи колишній президент, який, згідно з поправками, обов'язково має бути делегатом ВНС. Порядок формування ВНС та виборів до цього органу в Конституції не прописано, для уточнення цих питань пропонується ухвалити закон.
ВНР пропонується наділити широкими повноваженнями. Перед Всебілоруськими зборами звітує прем'єр-міністр, вони можуть запроваджувати надзвичайний чи військовий стан, оцінювати легітимність виборів та оголошувати президенту імпічмент, давати розпорядження іншим держорганам.
Ряд рішень збори можуть приймати лише за пропозицією президента. Наприклад, ВНС може обирати склад Конституційного, Верховного судів та ЦВК на пропозицію президента. На пропозицію президента ВНС дає згоду на відправку військових за кордон.
У чинній Конституції міститься пункт про те, що Білорусь прагне статусу нейтральної країни, у новій редакції цей пункт виключено. У цьому вбачається жест у бік Кремля.
Конституційна реформа у Білорусі була предметом обговорення Володимира Путіна та Олександра Лукашенка. На зустрічі з Лукашенком у Сочі у вересні 2020 року російський диктатор назвав таку реформу «своєчасною та доцільною». Незадовго до цього в Росії ухвалили поправки до Конституції, які дозволяють Путіну залишитися при владі до 2036 року.