Тарасу Шевченко сьогодні - 207 років. Чого ми ще не знаємо про нашого Кобзаря?

Тарасу Шевченко сьогодні - 207 років. Чого ми ще не знаємо про нашого Кобзаря?

Тарас Григорович Шевченко так давно дивиться на нас з гранітних п’єдесталів та вишитих вручну рушниках на стінах хат і шкільних кабінетів, що напевне ніхто вже не згадає, що колись Кобзар носив єнотову шубу та кохав 15-ти річну натурницю. Але все по порядку.

Національний герой і символ України народився 9 березня (25 лютого за старим стилем) 1814 року в селі Моринці на Черкащині в сім’ї кріпака. Тоді це була Київська губернія. Батьки його матері, Катерини Якимівни Бойко, були переселенцями з Прикарпаття, а батька - запорізькими козаками. Хлопцем Тарас чумакував із батьком, а потім пішов у найми до дяка, від якого згодом втім, шукаючи можливості навчатися і реалізовувати свій неабиякий художній талант. Щастя посміхнулося хлопцеві - пан Енгельгардт звяв його з собою у Вільно (Вільнюс, Литва), де юний Тарас почав відвідувати лекції з малювання професора Віленського університету Йонаса Рустемаса.

Згодом пан із своїм помічником переїхали з Вільна до Петербурга, де Шевченко продовжив навчання і навіть брав участь у розпису Великого театру як підмайстер-рисувальник. Навесні 1838-го художник Карл Брюллов і поет Василь Жуковський вирішили викупити молодого художника і поета з кріпацтва. За величезні на той час 2500 рублів Енгельгардт погодився відпустити кріпака на волю і той незабаром став студентом Петербурзької академії мистецтв й одним з улюблених учнів Карла Брюллова...

Усе це ми знаємо здавна, з самої шкільної лави. Проте сьогодні, у день народження Майстра, ми поговоримо про те, чого в школі нам про Шевченка не розповідали.

Як літератор Шевченко став відомим і популярним ще за життя: його вірші переписували і передавали один одному в рукописах, він був частим гостем Петербурзьких мистецьких салонів та мав багато друзів серед художників та літераторів. Тарас Григорович був яскравим і епатажним, любив розказувати анекдоти і випивати в хорошій компанії. Він прожив коротке, але дуже насичене життя, деякі факти з якого нижче ми наведемо.

Якщо навіть долею вам накреслено стати великим художником та поетом, все одно знайдеться хтось у цьому житті, хто обов'язково повідомить вам про те, що ви повна незграба і нездара.

Як відомо, ще будучи дитиною малий Тарас втік у сусіднє село Тарасівку до дячка-маляра аби той навчив його малювати. Дячок виявився рідким "провидцем".

"Він подивився уважно на мою ліву руку і відмовив мені навідріз. Він заявив мені, на мій великий жаль, що в мене немає здібностей ні до чого, ні навіть до шевства або бондарства" - писав Шевченко про тарасівського дяка-маляра у листі редактору петербурзького видання "Народноє чтеніє".

 

Згадку про перше кохання Тараса Григоровича ми знаходимо у його віршах.

"Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом..."

Ці рядки ми пам’ятаємо з далекого школярства. А чи пам’ятає хтось, як малого Тараса прийшла втішити дівчина, що була десь поруч?

"А дівчина

При самій дорозі

Недалеко коло мене

Плоскінь вибирала,

Та й почула, що я плачу.

Прийшла, привітала,

Утирала мої сльози

І поцілувала … "

Це була подруга дитинства і перше кохання Тараса Григоровича – Оксана Коваленко. Шевченко часто згадував Оксану у своїх ліричних творах. Перше кохання є перше кохання. 

Міф про імператрицю і викуп з кріпацтва

Відомо, що Шевченка викупили з кріпацтва у 1838 році за згадані вище 2500 рублів. Це були величезні гроші і їх за одною з версій нібито дала сама імператриця. Втім, це не зовсім не відповідає дійсності.

За ініціативою друзів Шевченка гроші мали назбирати у лотерею, організовувану імператрицею у своєму палаці на святвечір 24 грудня 1837 року. В лотерею розігрували різні кришталеві та порцелянові речі, привезені з Петербурських казенних заводів, а також портрет Василя Жуковського, поета та вихователя молодого царевича, роботи Карла Брюллова. Але врешті виявилося, що цариця, її донька та син разом сплатили за лотерейні квитки всього 1000 рублів. Тож суму у 1500 карбованців довелося сплатити друзям Шевченка – Брюллову, Жуковському та Вієльгорському.

Франт та його шуба

Молодий Шевченко був тим ще франтом. Він з легкістю витрачав гроші на красивий і модний одяг, любив білі парусинові костюми і якось увесь свій гонорар витратив на велику єнотову шубу, що припала йому до вподоби. Мінливості нелегкої долі талановитого живописця робили його страшенно популярним у багатих петербурзьких домах.

Його друг по Петербурзькій Художній Академії Іван Сошенко, з яким Шевченко ділив одну квартиру, у своїх спогадах писав:

"…Тарас мій частенько став роз’їжджати по вечорах. Він, як то кажуть, увійшов у моду; його приймали скрізь як диковинку. Він став гарно вдягатися, навіть з претензією на франтівство, словом, у нього вселився світський біс". 

Тарас Чевченко

Ще будучи студентом Академії, Шевченко закохався в свою 15-річну натурницю Амалію Клоберг.

Амалія була донькою хазяйки квартири, в якій Шевченко жив разом із Сошенком. У 1839 році Шевченко навіть написав її портрет і підписався “Чевченко”. Амалія не могла правильно вимовити прізвища художника і на догоду їй він підписувався так, як вона могла вимовити. З листів Шевченка до друзів так і не зрозуміло, чи зізнавався він Амалії у своїх почуттях, і чи мав поет з дівчиною хоч аби-які стосунки.

Чи писав Шевченко російською?

Багатьом у школі могло здаватися, що портрет суворого Шевченка, що висів над дошкою в кабінеті української мови та літератури ніби сам до вас промовляє: "А ти часом не говориш на перерві російською?!!"

І ставало, як мінімум, страшно, прикро і соромно. Але Шевченко і сам писав російською. Його найвідоміші російськомовні твори – віршована повість "Слєпая" та прозова "Нєвєста".

У книзі "Спогади про Т.Шевченка" Андрій Козачковський, друг поета, писав, що російськомовні твори Шевченка є "зразком неповторного, що не вдалося Основ’яненку, мистецтва передавати місцевою російською мовою побут України з цілковитим дотриманням зворотів рідної мови і народного характеру дійових осіб".

Сам Шевченко вважав, що пишатися тут особливо нічим.

"Переписав оце "Слєпую" та й плачу над нею. Який мене чорт спіткав! За який гріх, що я оце сповідаюсь кацапам черствим кацапським словом", – написав він у листі до Якова Кухаренка у 1842 році.

Оголене ретро-селфі 

Для нас Шевченко-поет затьмарив Шевченка-художника. А виявляється, до наших днів дійшло понад 800 картин і малюнків Тараса Григоровича.

Якось Шевченко навіть намалював жартівливий автопортрет, на якому зобразив себе голим. Малюнок довго був заборонений цензурою, ну бо хто це малює голих кобзарів!

Не пийте зі священиками!

Кажуть, Шевченко був охочий до випивки. Але справа в тому, що всі навколо хотіли з ним випити як зі знаменитістю.

Якось у 1859 році Шевченко приїхав до Києва. Він вже тоді був такий популярний, що кожен прагнув похвалитися близьким знайомством з Кобзарем. Священик Троїцької церкви отець Єфим та його товариш купець Балабуха теж взялися приїжджого поета розважати. Захопивши цілу батарею пляшок (так пише в своїх спогадах Михайло Чалий), друзі повели Шевченка за Дніпро і пили півночі. Тарас Григорович хотів і заночувати на березі, але священик заволік його до себе додому, закрив ворота і не випускав аж до 8-ої ранку. В знак протесту дещо нетверезий Кобзар відмовився залишатися в кімнаті і спав просто у дворі біля воріт. На ранок друга з полону визволив Сошенко.

Чоловіча дружба: Шевченко та Куліш 

Пантелеймон Куліш і Тарас Шевченко дійсно були друзями: разом співали, малювали і навіть ловили рибу. Тільки Куліш недолюблював Шевченка за його цинізм, а Шевченко Куліша – за аристократичність.

Власне Куліш і розпускав чутки про те, що Шевченко пияка. Так принаймні стверджує літературознавець Богдан Тихолаз. Зносили один одного літератори за талант. Справжня чоловіча дружба.

Ромовий щоденник

Улюбленим напоєм Шевченка як відомо був ром. В ті часи ром привозили лише з-за кордону і задоволення це було не з дешевих.

"Не дешево, зате смачно" – мабуть, сказав би нам Шевченко і налив би по скляночці.

Та й гріх не випити за 207-й день народження Великого Поета, Художника і Патріота. За таке нас би навіть Куліш не засудив.

 

Теги
Схожi
Стартували зйомки комедії-квесту «Де гроші» режисера DZIDZIO
Культура
Стартували зйомки комедії-квесту «Де гроші» режисера DZIDZIO
На Кіностудії імені Олександра Довженка розпочалися зйомки комедії «Де гроші» режисера Михайла Хоми (DZIDZIO), він же виконає й одну з головних ролей...
Київський театр опери і балету вперше покаже італійську оперу в українському перекладі
Культура
Київський театр опери і балету вперше покаже італійську оперу в українському перекладі
Переклад українською цієї опери італійського композитора Джоаккіно Россіні відбувається вперше...
У стокгольмському Музеї Ваза з’явився україномовний аудіогід
Культура
У стокгольмському Музеї Ваза з’явився україномовний аудіогід
Посол Швеції в Україні Тобіас Тіберг і перша леді Олена Зеленська запустили україномовний аудіогід у стокгольмському Музеї Ваза...
На Каннському кінофестивалі покажуть український фільм про Бабин Яр
Культура
На Каннському кінофестивалі покажуть український фільм про Бабин Яр
До переліку фільмів поза основним конкурсом увійшла стрічка українського режисера Сергія Лозниці «Бабин Яр. Контекст»...
Український мультик «Тигр блукає поруч» відібрали на міжнародний фестиваль в Японії
Культура
Український мультик «Тигр блукає поруч» відібрали на міжнародний фестиваль в Японії
«Тигр блукає поруч» української режисерки Анастасії Фалілеєвої відібрано до офіційної конкурсної програми міжнародного фестивалю Short Shorts Film Festival & Asia....