Свобода слова: Україна покращила свої позиції, а США втратили сім пунктів

Вперше за історію Індексу свободи преси понад половина країн (52,2%) опинилися в категоріях зі складною або дуже складною ситуацією зі свободою ЗМІ. І це – найнижчий показник за останні чверть століття.

Для порівняння у 2002 році таких було 13,7%. Втім, Україні попри війну вдалося покращити свої позиції в рейтингу, пишуть «Репортери без кордонів».

Міжнародна неурядова організація «Репортери без кордонів» (RSF) складає Індекс свободи преси, оцінюючі медіа в кожній країні за декількома показниками:

• правова база,
• політичний контекст,
• соціокультурний контекст,
• економічний контекст,
• безпекова компонента.

Десятий рік поспіль перше місце індексу займає Норвегія. Останню позицію цього року має Еритрея, як і два попередні роки.

Найбільший прогрес у забезпеченні свободи слова порівняно з 2025-м роком продемонструвала Сирія. Після повалення диктаторського режиму Башара Асада країна піднялася зі 177 на 141-у сходинку.

Водночас США у порівнянні з минулим роком опустилися на 7 позицій – на 64-ту сходинку.

Загалом,таном на сьогодні тільки 1% населення живе в державах, де стан свободи преси «хороший».

Глобальне падіння індексу свободи преси аналітики пояснюють законодавчими обмеженнями, хиткою медіаекономікою, репресивними режимами та воєнними конфліктами.

Україна в рейтингу свободи ЗМІ

Цьогоріч Україна посіла 55-у сходинку рейтингу, випередивши такі країни, як Італія, США, Болгарія, Угорщина, Греція та інші.

При цьому показник України за 2026 рік – найкращий за всю історію спостережень. Минулого року Київ був на 62-му місці, а у 2024 – на 61-му.

Війна з росією

Експерти вказують, що найбільшим викликом для українських ЗМІ залишається повномасштабне російське вторгнення.

Війна порушила роботу редакцій, привела до виїзду журналістів за кордон, закриття багатьох медіа, втрати рекламодавців і передплатників тощоайбільше від цього постраждали місцеві та друковані ЗМІ.

"Застосування воєнного стану іноді призводить до обмежень у висвітленні подій для журналістів, особливо на передовій", – сказано у звіті.

Ситуація на медіаринку також погіршилася у 2025 році після припинення фінансування USAID.

Окрім того російські війська цілеспрямовано атакують журналістів та телекомунікаційну інфраструктуру, аби українці не мали доступ до перевіреної інформації.

Серед інших проблем автори звіту виділяють гендерну нерівність, вплив олігархів та центральну роль держави в медіаландшафті.

"Війна докорінно змінила роботу журналістів та історії, які вони висвітлюють. Російські атаки, що відбуваються по всій країні, перетворили їх усіх на воєнних репортерів. Однак українські ЗМІ продовжують висвітлювати соціальні проблеми та відігравати важливу роль у викритті корупції серед еліти країни, незважаючи на тиск", – говориться в звіті.

Також ЗМІ грають важливу роль у протидії російській пропаганді.

Безпека журналістів

У звіті вказано, що під час повномасштабного вторгнення журналісти опинилися під особливою загрозою. Вони стають мішенями для російських ударів, попри те, що мають знаки приналежності до преси.

За даними Національної спілки журналістів України, станом на 26 квітня 2026 року з початку повномасштабного вторгнення загинули 149 українських журналістів. Серед них цих медійників та медійниць – 21 виконували професійні обов’язки; 10 – цивільних жертв; 118 представників і представниць медіа, які мобілізувалися.

У російському полоні перебувають як мініум 28 цивільних медійників та один, який мобілізувався.

Український Дощ писав раніше, що «Україна перебирає на себе роль США у світі»: оцінка аналітиків NYT.