Суд закрив провадження за позовами ексакціонерів ПриватБанку

Господарський суд Києва рішенням від 12 червня 2020 року задовольнив клопотання державного ПриватБанку (Київ) про закриття проваджень за двома позовами екс-акціонерів банку про визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій фінустанови.

Про це повідомила прес-служба банку.

"Це перше реальне застосування банківського Закону 590-IX українськими судами. Проаналізувавши матеріали справ (№910/17630/19 за позовом ТОВ "Реватіс"( ... ) та № 910/17541/19 за ( ... ) позовом ТОВ "КС груп"), суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання АТ КБ "ПриватБанк" та закрив провадження в обох справах", – йдеться у повідомленні.

Деталі: Позивачі вимагали визнати недійсними договори купівлі-продажу акцій фінустанови. Так званий "антиколомойський" закон передбачає право колишніх акціонерів банків на компенсацію заподіяної шкоди, але робить неможливим визнання недійсними договорів, укладених в процесі виведення банку з ринку.

Згідно з ним, суд встановив, що спосіб захисту своїх прав, обраний позивачами (визнання недійсними правочинів), не відповідає вимогам частин третьої та четвертої статті п'ятої ЦПК України, згідно з якими єдиним способом захисту прав позивача у цих справах може бути відшкодування збитку у грошовій формі.

"Закон 590-IX передбачає право колишніх акціонерів банків на компенсацію заподіяної шкоди, забороняючи при цьому визнавати недійсними договори, укладені в процесі виведення банків із ринку", – нагадали в прес-службі.

Як повідомлялося, Верховна Рада 13 травня ухвалила закон № 590-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України Про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності", необхідний для співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Президент України Володимир Зеленський підписав закон 22 травня, того ж дня документ було оприлюднено в офіційному виданні Верховної Ради газеті "Голос України".

Нагадаємо, що 11 червня до Конституційного Суду України надійшло подання 64 народних депутатів щодо конституційності так званого "антиколомойського" закону. Ініціаторами подання стали народні депутати від фракції "Батьківщина" Сергій Власенко та Юлія Тимошенко. Подання підписали, зокрема, нардепи від "Батьківщини", депутатської групи "За майбутнє" і окремі народні депутати від "Слуги народу" Олександр Дубинський, Максим Бужанський, Олександр Куницький, Ольга Василевська-Смаглюк.

Раніше, у грудні 2019 року в Госпсуд міста Києва із позовами до ПриватБанку і Мінфіну міста Києва звернулися кілька компаній, кошти яких також потрапили під bail-in. Серед них: ТОВ "ХІМ-Ойл-Транзит-Юкрейн", ТОВ "Сонго", ТОВ "ФК "Фінілон", ТОВ "Реватіс", ТОВ "Партнер-Експі", ТОВ "Паритет", ТОВ "КС Груп", Hangli International Holdings Limited, Craentex Investments LTD, Hetterington Group LTD, Birgminton Investing Іпс, Veliona Trading LTD, Saviento Investments LTD.

Крім того, Госпсуд Києва постановою від 2 січня відкрив провадження у справі №910/18214/19 за позовом колишнього голови правління та екс-акціонера ПриватБанку Олександра Дубілета (раніше володів 2,7249% акцій) до держави у зв'язку з націоналізацією банку.

Аналогічні позови наприкінці грудня 2019 року також подали екс-міноритарні акціонери та колишні топ-менеджери ПриватБанку: Тимур Новіков (станом на 31 березня 2016 року володів 1,3625% акцій), Олег Гороховський (0,3236%), Володимир Яценко (0,3229%), Тетяна Гур'єва (0,2422%), Людмила Шмальченко (0,1614%) та інші.

Крім того, брати Суркіси також намагаються оскаржити внесення їх в процедуру bail-in в судах. Зокрема, Верховний Суд України 15 червня продовжить розгляд касаційної скарги Нацбанку України, Кабінету міністрів і ПриватБанку на рішення судів нижчих інстанцій на користь Суркісів з приводу їх коштів у банку на суму понад 1 млрд грн.

ПриватБанк, згідно з наявною інформацією, раніше вже виконав рішення судів першої та апеляційної інстанцій на користь Суркісів. Однак для Нацбанку, Мінфіну і банку, крім цих виплат, важливим є питання відстояти законність процедури bail-in, оскільки у разі програшу, шляхом сім'ї Суркісів, найімовірніше, підуть інші учасники цієї процедури, загальна сума якої перевищує 29 млрд грн.

Також на сайті Приватбанку повідомляється, що Верховний Суд відмовив колишньому керівництву ПриватБанка у позові про захист ділової репутації.

Згідно з даними Нацбанку України, ПриватБанк на 1 травня 2020 року за розміром загальних активів (580,8 млрд грн) посідав 1-е місце серед 75 діючих банків у країні.