Сьогодні УГКЦ вшановує Людину «із янголом на плечі» - Блаженнішого Любомира Гузара

26 лютого з нагоди 88-ї річниці з дня народження Блаженнішого Любомира (Гузара), колишнього Глави УГКЦ, морального авторитета нації, у крипті Патріаршого собору в Києві відбудеться вечір пам’яті. Про це повідомляє РІСУ.

Початок о 19:00.

У програмі:

19:00 – Панахида у супроводі хору Патріаршого собору
19:20 – Слово про Патріарха Любомира
19:40 – Духовно-мистецька програма

Онлайн-трансляція: наживо від Живе Телебачення

Довідково. Любомир (Гузар) колишній Верховний Aрхиєпископ Києво-Галицький, Глава УГКЦ. Після залишення поста Глави УГКЦ вів активну проповідницько-просвітницьку роботу, реагував на суспільно-політичні події сучасної України, був представником Ініціативи 1-го грудня, вважався моральним авторитетом нації.

В одному зі своїх численних інтерв’ю розповів, якою бачить майбутню Україну:

«Якщо громадяни нашої Батьківщини будуть мати щире бажання чесно працювати – майбутнє Української Держави є більше ніж запевнене».

Він зазначав, що за будь-якої кризи ми не можемо забувати про Бога та Божий закон.

А саме тому важливо, щоб кожен молився та працював, але не безпідставно, а для досягнення певної мети:

«Не варто просто махати руками, а треба намагатись чогось досягнути. Без праці годі сподіватись результату. Праця має бути на користь суспільства. То стара випробувана формула, яка розв’язує проблеми». Не оминув Блаженніший Любомир і теми війни в Україні, наголосивши, що Росія повинна усвідомити: «Якщо війна, то вона буде однаково страшною для всіх».

Блаженніший Любомир також висловив свої рецепти того, що слід робити, аби реформи стали успішними:

• Чітко та прозоро представляти народові користь від конкретної реформи, особливо непопулярної;
• Не забувати, що навіть у розвинених суспільствах існують системи контролю;
• Треба нагадувати тим, хто здійснює реформи, що саме від них залежить ефективність цього процесу;
• У демократичних суспільствах діяльність осіб, яким доручена влада, контролюють самі громадяни. Несумлінних виконавців, які нічого не роблять, або діють лише для власної чи групової користі, публічно називають, на ім’я та прізвище.