Смерть Володимира Великого

За літописом монаха Якова Володимир почав княжити в Києві 11 червня 978 року після підступного вбивства свого брата Ярополка, вагітну дружину якого він взяв у наложниці. Володимир спорудив у Києві капище головних богів слов'янського язичництва, запровадив практику людських жертвоприношень, перейняту у скандинавів, переслідував християнство, що зароджувалось в Києві. Він здійснив ряд вдалих походів на Волинь, підкорив вятичів, ятвягів, радимичів, воював з волзькими болгарами, обклав даниною Хазарію і Тамань.

У 988 році Володимир захопив візантійський Корсунь (Херсонес) і, погрожуючи піти війною на Константинополь, домігся одруження з сестрою візантійського імператора Анною. Для цього того ж року він разом з військом пройшов обряд хрещення, отримавши ім'я Василь на честь візантійського імператора за практикою політичних хрещеннь тих часів. Повернувшись до Києва, Володимир наказав скинути поганських ідолів у Дніпро і хрещення киян пройшло відносно мирно, в той час як у Новгороді довелось застосувати силу проти невдоволених. В ростово-суздальських землях, досить віддалених від Києва, християнство не знайшло широкої підтримки і місцеві слов'яни та угро-фінські племена залишались язичниками до XIII століття.

на фото: худ. Г.С. Сєдов "Навернення князя Володимира в християнство"

Хрещення Русі супроводжувалось утвердженням церковної ієрархії — в Києві було створено митрополію Константинопольського патріархіту, а в Новгороді, Білгороді (під Києвом), Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький) та Чернігові — єпархії, що сприяло поширенню грамотності на Русі; у Києві почали масово зводитись кам'яні споруди. Практично повністю змінивши світогляд, Володимир відмовився від усіх жінок і наложниць, які в нього були до Анни, запровадив прийняття законів при узгодженні зі спеціальною радою воєнначальників і старійшин, ввів військово-адміністративне управління містами, розпочав чеканку золотих і срібних монет на зразок візантійських, на яких зображувався княжий знак Володимира — тризуб.

на фото: худ. Іванов А.І. "Хрещення князя Володимира в Корсуні"

Після смерті Анни в 1011 році Володимир одружився вдруге (формально — вшосте) і всього мав 10 дочок і 13 синів, серед яких був і Святополк Окаянний, «син двох батьків», якого народила дружина вбитого Володимиром брата Ярополка, будучи наложницею Володимира і вагітною на момент смерті свого чоловіка. Саме Святополк, син убитого Володимиром Ярополка, разом з братом Ярославом в 1014 році повстав проти Володимира. Під час підготовки до війни, він несподівано захворів і 15 липня 1015 року у віці 57 років помер у своїй резиденції в Берестові.

на фото: худ. Перов В.Г. "Перші християни в Києві"

Володимир Великий був похований у Десятинній церкві в Києві. У 1044 році його син Ярослав Мудрий, який у війні за київський престол здолав Ярополка, звелів вирити з могили кістки своїх дядьків Ярополка і Олега, загиблих у міжусобиці з Володимиром, всупереч християнській традиції хрестити їх останки і перепоховати поруч з Володимиром. У 1240 році Десятинна церква була зруйнована під час монгольської навали і на даний момент поховальні саркофаги Володимира і його братів вважаються втраченими.