Синдром «матері Терези» або яку загрозу несе безкрайній альтруїзм

Як постійна турбота про оточуючих, нав'язлива потреба допомагати комусь та нескінченне почуття провини від неможливості врятувати всіх проявляється у відносинах та чому безкрайній альтруїзм - не завжди ознака психологічного здоров'я.
Взагалі поняття «синдром матері Терези» офіційно не існує. Цей термін прижився у побуті та журналістському середовищі, однак психологи вважають, що це поняття слід трактувати радше як наслідок дитячих травм, неправильного виховання, наявності помилкових установок, відсутності розуміння важливості наявності у себе власних кордонів і здорового егоїзму. Таким людямвесь час потрібно доводити свою «хорошість» для оточуючих. Їм дуже страшно бути поганими, вони гостро відчувають справедливість і її відсутність і сильно балують вже дорослих людей, що знаходяться поруч з ними, втрачаючи свій час, розуміння свого індивідуального шляху і доводячи до інфантилізму оточуючих.
Нерідко «Терези» в своїй доброті залишаються безликими. Кандидат психологічних наук Е. Омельчанко пише:
"На мій погляд, тільки егоїзм може допомогти людині домогтися виконання всіх цілей і завдань, успішно реалізувати свої плани, впоратися з труднощами, що, власне, й забезпечить йому здоровий спосіб життя"
Важливо розуміти, що нав'язлива потреба допомогти всім і кожному та тривога від думки, що не можеш самостійно врятувати весь світ, ознака не великодушності, а швидше проблем зі здоров'ям. Небезпека полягає у тому, що така людина у той же час егоцентрична (важливо залишатися хорошою для всіх) і абсолютно глуха до особистих потреб. Надмірно піклуючись про людей навколо, "Терези" втрачають себе, віру в свої сили, власну цінність та унікальність. У їхньому житті усі ресурси призначені не для себе. Їм незручно витрачати час та фінанси на себе - свій розвиток, реалізацію, відпочинок тощо. "Безмежні Терези", відчуваючи дискомфорт, продовжують робити інфантильними всіх, хто знаходиться поруч з ними. Точно зрозуміти, чому так відбувається, складно. Кожного разу причина індивідуальна і вимагає втручання психолога.
"Терезам" складно зрозуміти, що їх люблять не за подарунки та інші приємності, вони не можуть прийняти той факт, що їх можуть приймати просто тому, що вони існують у цьому світі з усією своєю унікальністю.
Психологи наголошують, що здоровимй егоїзм - цілком нормальна властивість людської природи, яка оберігає «Я» від впливу зовнішнього світу та робить людину чесною, а чесність є предметом моральності. При цьому фахівці зауважують, що поняття егоїзму перетворюється на хворобу, коли "з'являються одержимі бажання, які починають панувати над усім єством".
З "Терезами" відбувається те саме, та тільки навпаки - вони чомусь вирішують, що тільки вони володіють знаннями про життя, про те, як і що має бути й саме тому вони починають контролювати дії усіх навколо, адже переконані, що тільки їм під силу вирішити значну частку задач у цьому світі.
Якщо такі люди не зможуть вчасно зупинитися й почати насолоджуватися, перш за все, своїм життяс, цілком можливо, що уже незабаром і вони отримають подарунки, такі як неврози, депресія, хронічну втому, манію контролю, що не принесе щастя ані їм, ані людям, які навколо.