Рік під владою талібів: як живе Афганістан після того як війська США залишили країну

15 серпня виповниться рівно рік з моменту захоплення талібами Кабула та втечі з афганської столиці колишнього президента Афганістану Ашрафа Гані. Навіть через рік уряд талібів офіційно не визнаний жодною державою світу. Як Талібан вибудовує дипломатичні відносини зі світом, утискує жінок, знищує громадянське суспільство та заробляє на торгівлі вугіллям та наркотрафіком — в огляді RFI

Економічна ситуація

Міжнародна організація праці (МОП, спеціалізована установа ООН) заявляє, що в Афганістані після приходу до влади угруповання «Талібан» почалося стрімке зростання рівня безробіття, спричинене, з одного боку, економічною кризою, з іншого — забороною на роботу для жінок. За перші місяці правління талібів роботу втратили понад півмільйона людей.

«Криза найбільше торкнулася жінок. Так, рівень їхньої зайнятості, і без того вкрай низький за світовими стандартами, у третьому кварталі минулого року знизився на 16%. До середини 2022 року прогнозується його падіння до 28%», - йдеться у повідомленні на сайті ООН.

Однією з головних статей доходів талібів, з їх приходом до влади, знову стало виробництво та експорт опіуму та меншою мірою героїну. При цьому наркобізнес процвітав в Афганістані і за колишньої влади. За підсумками 2021 року, згідно з ООН, доходи від експорту опіуму оцінювалися від 1,8 млрд 2,7 млрд доларів США, що становило приблизно від 6 до 11% ВВП країни. Основними каналами постачання наркотиків для талібів традиційно є Іран та Пакистан. З цих же країн назад до Афганістану в обхід міжнародних санкцій надходить озброєння.

У квітні 2022 року верховний лідер «Талібану» Хайбатулла Ахундзада видав фетву про заборону вирощування опійного маку, а також «поширення та вживання» будь-яких видів психоактивних речовин у країні. Проте, великих наслідків вона не мала, пише Le Monde. Самі таліби також регулярно заявляють про намір покласти край виробництву наркотиків в Афганістані, але тут же обмовляються, що якщо заборонити вирощування опію, то селяни, для яких це залишається єдиним засобом для існування, повстануть проти їхньої влади.

Проте «Талібан» існує не лише за рахунок доходів від опіуму та його похідних. Видання «Медіазону. Першим джерелом фінансових надходжень для талібів у процесі захоплення влади влітку минулого року стали транспортні збори, які бойовики почали збирати з водіїв вантажівок, що перетинають державний кордон, а також переміщуються всередині різних регіонів країни. А прийшовши до влади, Талібан зосередив зусилля на видобутку природних копалин. У лютому 2022 року афганські ЗМІ писали про переговори талібів з владою Китаю щодо розробки китайськими компаніями міді та літію. Проте розробка так поки що й не розпочалася.

Більше значних успіхів таліби досягли у створенні нафтових родовищ. У квітні таліби відкрили видобуток нафти на родовищі Кашкарі у провінції Сарі-Пуль на півночі країни. Потужність родовища становить 200 тонн нафти щодня. Проте «справжньою золотою жилою» для нового уряду став видобуток вугілля. Через війну в Україні та заборону Індонезії на експорт ціни на світовому ринку б'ють рекорди. Обсяг експорту вугілля насамперед до Пакистану при талібах зріс як мінімум на 16%. Загалом за перші півроку при владі гірничодобувна галузь принесла талібам близько восьми мільярдів афгані — майже 90 мільйонів доларів.

Дипломатична ізоляція

Уряд талібів поки що офіційно не визнано жодною державою світу. Однак це не заважає новій владі Афганістану брати участь у міжнародних конференціях та приїжджати на переговори до різних столиць світу. Як, наприклад, до росії, де «Талібан» досі визнаний терористичною організацією. Проте, представників цього руху особисто приймав у Москві міністр закордонних справ Сергій Лавров ще в жовтні 2021 року. А наприкінці березня 2022-го російське МЗС акредитувало першого афганського дипломата, призначеного талібами.

У Євросоюзі також із перших днів приходу «Талібану» до влади йдуть розмови про необхідність підтримки дипломатичних контактів. У вересні 2021 року голова європейської дипломатії Жозеп Боррель повідомив про плани відкрити у Кабулі представництво Євросоюзу. У грудні про це говорив президент Франції Емманюель Макрон під час свого візиту до Дохи. За його словами, кілька європейських країн мають намір відкрити в Афганістані спільну дипломатичну місію. При цьому президент Франції наголосив, що цей крок не свідчить про політичне визнання руху «Талібан». Проте ці плани поки що так і не були реалізовані.

Основна взаємодія талібів із зовнішнім світом відбувається у форматі регулярних конференцій країн-сусідів Афганістану. Чергова така зустріч відбулася наприкінці липня у столиці Узбекистану. У ній взяли участь представники росії, Китаю, Ірану, Пакистану, Індії, Туркменії, Таджикистану, Казахстану та Киргизстану, а також глава МЗС невизнаного уряду Талібану Амір Хан Муттакі. У Ташкент у ці дні також прилітали спеціальний представник США з Афганістану Томас Вест, спеціальний посланець у справах афганських жінок, дівчаток та прав людини Ріна Амірі, заступник міністра фінансів США та представник генерального секретаря ООН в Афганістані.

Рада безпеки ООН у березні затвердила резолюцію щодо встановлення відносин з Афганістаном, контрольованим рухом «Талібан». Резолюція, в якій, однак, не використовується слово «Талібан», деталізує новий мандат Місії ООН зі сприяння Афганістану (МООНСА) терміном на один рік. За ухвалення резолюції проголосувало 14 із 15 учасників засідання.

У тексті переглядаються відносини ООН з Афганістаном, який нині немає представництва ООН. У резолюції конкретизуються кілька напрямів співробітництва: гуманітарна сфера, політичні питання, захист прав жінок.

"Цей мандат має вирішальне значення не тільки для реагування на безпосередню гуманітарну та економічну кризу, але й для досягнення нашої всеосяжної мети миру та стабільності в Афганістані", - заявила посол Норвегії в ООН Мона Юул, чия країна розробила резолюцію.

Гуманітарна криза

Необхідність спеціальної місії в Афганістані та фактичне співробітництво з талібами в ООН пояснюють ризиком гуманітарної катастрофи в країні. Крім проблем з управлінням країни, викликаним приходом до влади талібів, ще однією причиною продовольчої кризи стала посуха, яка призвела до неврожаю. Тяжким випробуванням для Афганістану став також землетрус на кордоні з Пакистаном у червні 2022 року. За заявами влади, кількість жертв землетрусу перевищила 1,5 тисяч людей, ще не менше двох тисяч отримали поранення.

За даними ООН, кількість людей, які відчувають гостру нестачу продовольства, за вісім місяців в Афганістані зросла на дев'ять мільйонів людей. Якщо в липні 2021 року від голоду страждали 14 млн. осіб, то до березня 2022 року цей показник зріс до 23 млн. жителів. При цьому недоїдають майже 95% населення.

«Це число настільки велике, що майже неймовірно. Проте це сувора реальність», — заявив автор доповіді, координатор гуманітарної допомоги ООН в Афганістані доктор Раміз Алекперов.

Всесвітня продовольча програма та Дитячий фонд Організації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ) висловлюють стурбованість щодо становища дітей в Афганістані, заявляючи про високий рівень гострого недоїдання серед дітей. Понад 3,5 мільйона дітей потребують лікувального харчування, стверджують у міжнародних організаціях. «Лікарняні палати сповнені недоїдаючих дітей: багато однорічних дітей важать стільки, скільки важило б шестимісячне немовля в розвиненій країні, а деякі настільки слабкі, що не можуть рухатися», — йдеться у заяві на сайті ООН.

Порушення прав людини

Зрештою, ще одним сумним підсумком року правління талібів в Афганістані стали репресії та масове порушення прав людини, насамперед жінок та представників громадянського суспільства. З Афганістану продовжують надходити повідомлення про довільні арешти, затримання та тортури, а також про жорстоке поводження з активістами громадянського суспільства, журналістами, представниками ЗМІ та колишніми співробітниками сил безпеки Афганістану.

Місія Організації Об'єднаних Націй щодо сприяння Афганістану заявляє про серйозні порушення прав людини, що вчиняються новою владою, у тому числі практикуються сумарні страти, жорстоке поводження та насильницькі зникнення колишніх співробітників сил безпеки та звичайних афганських громадян. Найбільше до репресій залучено два відомства, створені талібами після захоплення влади, — це Міністерство пропаганди чесноти та запобігання пороку, а також Головне управління розвідки (Істіхбарат).

У доповіді про ситуацію з правами людини за перші десять місяців правління талібів (з середини серпня 2021 року по середину червня 2022 року) МООНСА розповідає про «довільні арешти та затримання журналістів, правозахисників та протестувальників». Експерти ООН зафіксували 160 позасудових страт, 178 довільних арештів та затримань, 56 випадків тортур, застосованих талібами до колишніх військовослужбовців афганських сил та уряду. Експерти МООНСА також зареєстрували 2106 жертв (700 убитих, 1406 поранених) серед представників етнічних та релігійних меншин.

Із встановленням влади талібів у країні було ліквідовано міністерство у справах жінок та захоплено приміщення Афганської незалежної комісії з прав людини. Жінок позбавили права на працю, за винятком окремих професій та галузей. Афганські жінки більше не можуть з'являтися на вулиці з відкритим обличчям та мандрувати далі 72 км без супроводу чоловіків. Відповідальність за порушення жінкою цих правил несе її батько чи інші близькі родичі чоловічої статі. Їм загрожує покарання до звільнення з роботи або тюремного ув'язнення.

Репресії дуже серйозно вплинули на свободу слова. За даними міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів» (RSF), через рік після приходу до влади талібів у країні стало вдвічі менше ЗМІ. За рік закрилися 219 із 547 медіа, що існували до серпня 2021 року. З 11 857 журналістів, які числилися до приходу талібів до влади, сьогодні залишилося лише 4759, тобто менше половини. Першими жертвами цієї атаки на ЗМІ стали жінки-журналісти, три чверті залишилися без роботи.

У свою чергу рух «Талібан» назвав доповідь Місії ООН про дотримання прав людини в Афганістані «пропагандою». «У країні немає довільних убивств чи арештів. Якщо хтось вбиває чи довільно заарештовує, ця людина вважається злочинцем і постане перед законом шаріату», — написав 21 липня у соціальних мережах офіційний представник талібів Забіулла Муджахід.