Режим Лукашенка ввів смертну кару за «замах на тероризм»: винних призначатиме влада
У Білорусі хочуть створити ще більше нагод для розстрілів. Парламент країни 27 квітня ухвалив законопроєкт про запровадження страти за «замах на вчинення актів тероризму». Юристи вважають це новим кроком у спробах режиму придушити опозиційний та антивоєнний рух. У списку «причетних до тероризму» білоруського КДБ фігурують лідери опозиції, а також «рейкові партизани», пише RFI.
Законодавці стверджують, що запровадження смертної кари за «замах на тероризм» потрібне для «стримування деструктивних елементів» та «демонстрації рішучої боротьби держави з терористичною діяльністю». У нинішній версії терористичних статей білоруського КК (їх кілька — ст. 124, 126, 289, 359) смертна кара можлива як міра покарання не за замах, а лише за скоєння теракту за обтяжливих обставин.
Громадянське суспільство впевнено, що ці поправки — це ще один крок у спробах залякати противників режиму та війни в Україні, яким простіше буде загрожувати стратою. Адже за чинним білоруським законом, смертна кара ніколи не призначається за незакінчений злочин: ні за підготовку, ні за замах.
Тепер у Білорусі, де встановлена диктатура і звідки російські окупанти наступали на Україну, хочуть запровадити смертну кару за те, що режим назве спробою теракту.
Поняття тероризму режим Лукашенка трактує своєрідно та широко. «Терористичною організацією» в Білорусі визнано, наприклад, опозиційні телеграм-канали Nexta Live та Luxta.
Залякування противників режиму та війни
«У глобальному індексі тероризму Білорусь разом із низкою інших країн на останньому місці. З 2012 року не було жодного терористичного інциденту. Єдина підстава для ухвалення таких безпрецедентних змін кримінального кодексу — протестна та антивоєнна активність білорусів», — каже в інтерв'ю «Белсату» юрист Народного антикризового управління Артем Проскалович.
Юрист правозахисного центру «Весна» Павло Сапелко вказує, що це новий крок у «вдосконаленні репресивного законодавства», небезпечний за умов правового колапсу.
«З огляду на безмежність фантазій та навички провокацій у спецслужб, тонку грань між приготуванням та замахом в умовах правової кризи, ми точно будемо свідками направлення до суду справ, за якими з новими нормами стало можливим призначення смертної кари», — каже юрист «Весни».
Після президентських виборів 2020 року режим Лукашенка почав звинувачувати у тероризмі своїх політичних супротивників. Кримінальну справу про підготовку теракту завели на лідера білоруського громадянського суспільства у вигнанні Світлану Тихановську та учасників ініціативи BYPOL, створеної білоруськими силовиками, що звільнилися і виступають проти режиму Лукашенка. Опозиціонери відкидають ці звинувачення як абсурдні.
У списку причетних до терористичної діяльності білоруського КДБ фігурують блогер Антон Мотолько, один із лідерів опозиції Павло Латушко та інші представники демократичних сил.
У тероризмі в Білорусі звинувачують також «рейкових партизанів», яких підозрюють у диверсіях на залізниці на початку російського повномасштабного вторгнення в Україну. The Washington Post розповідала, як білоруські диверсанти допомогли зірвати російський наступ на Київ. Як писало видання, таємна мережа білоруських залізничників, хакерів та дисидентів у силах безпеки порушила залізничне сполучення, завдавши шкоди російським лініям постачання.
2 березня білоруське МВС відзвітувало про затримання кількох людей, які намагалися перешкодити руху поїздів і заявило, що всі «протиправні дії» на білоруській залізниці будуть кваліфіковані як акти тероризму.
Білорусь — єдина країна Європи, де смертна кара досі застосовується як винятковий захід.
Український Дощ писав раніше, що на параді 9 травня в Москві не буде жодного іноземного лідера, навіть Лукашенка.
