Рєпін, Малевич та Куїнджі: як побороти наративи рф та досягти визнання художників українськими

Вийти з тіні Російської імперії у культурній царині, виявляється, набагато складніше, ніж можна було собі уявити. Водночас цивілізований світ давно не вважає, наприклад, індійських митців британсько-імперськими, а чеських – австро-угорськими.

Зарубіжні музейники і мистецтвознавці дуже важко йдуть на визнання художників українськими у колекціях всесвітньо відомих музеїв.

“Як же так? Це ж російська культура!” – цьому їх вчили на кафедрах у вишах, і взагалі так заведено вже давно, що Малевич, Екстер, Богомазов, Куїнджі, Рєпін, Левицький, Боровиковський, Бурлюк та чимало інших – стовпи російського мистецтва. А прибрати ці стовпи – і вся будова почне руйнуватись.

Чимало зарубіжних мистецтвознавців залежать від російських грантів та пов’язані з росіянами іншими зв’язками, у зарубіжних музеях працює чимало росіян, які зі свого боку чинять опір.

Переконати музейників – справа дуже не з легких. Але за неї торік взялась історикиня мистецтва Оксана Семенік. Після перебування і виїзду з окупованої Бучі жінка отримала можливість стажуватись у США. І у колекції тамтешнього музею Зіммерлі у штаті Нью-Джерсі знайшла кілька десятків художників, які вважаються російськими, хоча вони або народились, або ж були пов’язані з українськими містами, зокрема це Олександра Екстер та Натан Альтман.

"Мене давно обурювала ця тема насправді, те, що багато українських художників вважаються російськими. І коли я перебувала у США на стажуванні, мене обурювало, що Малевича усі знають тільки як російського, не знають взагалі про його стосунки з Україною, про український авангард вони теж не чули або чули про нього як про російський авангард. І Рєпін, і Айвазовський у них теж російські художники," – каже Оксана Семенік.

Жінка почала звертатись до музеїв через соцмережі і побачила, що вони реагують. Вона не мала спеціальних контактів і спілкувалась з людьми та відділами, яких знаходила на сайтах музейних установ.

У Twitter вона веде англомовну групу Ukrainian Art History.

Там знайшли один одного однодумці. Вони тегають музеї, у колекціях яких є українські художники. Звертають увагу тих музейників, аргументують свою позицію. Оксана каже – на це йде дуже багато часу і зусиль, добре було би отримати грант, бо не встигає робити свою роботу, за яку винаймає житло.

"Ми справедливо вимагаємо, що Київ, Одеса, Харків – це Україна, а не Росія. Музейники це беруть до уваги, але потім говорять, що це була Російська імперія. Про художників, які народились у Британській чи Австро-Угорській імперії не згадують, що вони народились у цих імперіях – у музейних поясненнях буде сказано, що вони народились у Єгипті, Індії, Угорщині, але аж ніяк не у імперії. Іноді доводиться пояснювати навіть такі речі і, на жаль, стикатись з нерозумінням, – каже Оксана.

Вона звертається переважно до американських музейних установ. Але не тільки. Американський музей Метрополітен дослухався до аргументів і змінив ідентифікацію Іллі Рєпіна і Архипа Куїнджі, нідерландський музей Стеделек – назвав українським Казимира Малевича.

Підтримку у спілкуванні з Метрополітен надала тоді директорка Одеського художнього музею Олександра Ковальчук, яка направила американській установі лист, а потім і зустрілась із тамтешніми фахівцями. Каже – після змін американці почали отримувати навіть погрози від росіян, і деякі листи відправили до органів безпеки.

Проте, на жаль, підтримка українськими музеями цього руху лише Одеським поки і вичерпується, хоча звернення саме українських музейних керівників допомогло би знести цю скалу.

Про цей рух написав у своєму блозі всесвітньо відомий американський медіахолдинг CNN, пишуть відгуки інші музейні установи. Але процес йде доволі повільно. Водночас Оксана Семенік продовжує докладати своїх зусиль у протидії величезній нації-паразиту.

"Я бачила багато різних текстів, дуже гнівних про те, як українці посміли повертати собі Куїнджі і Рєпіна? Які ж вони українці, якщо вони росіяни? Також багато речей писали у мій бік. Звісно, їх це дуже злить, тому що Рєпін і Куїнджі – одні зі стовпів, як вони вважають, російського мистецтва.

Вони можуть говорити що завгодно, але це українські художники, і ми маємо повертати українських художників собі, нашій історії мистецтва. Так само з Малевичем, з українським авангардом, з Олександрою Екстер. Ніякі вони не росіяни. А виходить, що за рахунок саме українських художників вони просувають свою позицію владну в культурі і в культурній дипломатії, користуючись здобутками інших народів, інших країн, – каже Оксана.

Цю ж проблему підіймав на своїй сторінці український поет і культурний діяч Євген Рибчинський.

"Репін, Куїнджі, Малевич, Чайковський, Прокофʼєв, Сікорський, Корольов, Гоголь, Короленко, Кримський, Лифар, Вернадський, Мечников та багато інших геніїв мистецтва, музики, літератури і науки це українці, яких нахабно собі привласнила Імперія Зла. Навіть племʼя не віддає свого члена на поживу іноплеменникам, не те, що народ або нація. Не важливо, якою мовою їм доводилося говорити, англійською, німецькою, польською чи російською, саме Україна була ґрунтом для їх видатного таланту. І саме Україна має наголошувати на історичній приналежності своїх доньок і синів." - пише аавтор. 

За збереження у своїй назві імені видатного українського композитора Петра Ілліча Чайковського виступила і Національна музична академія. Цю ідею підтримав народний артист України Юрій Рибчинський. Знаменитий пісняр зазначив, що етнічно Чайковський не був росіянином: його батько походив із роду запорізьких козаків, а мати була француженкою. До того ж, за його словами, відомий композитор любив Україну.

Національна музична академія України імені Петра Чайковського отримала лист підтримки із США. Рада директорів та освітяни престижної музичної організації Collegium Musicum of New Jersey висловили глибоку вдячність керівництву і викладацькому колективу НМАУ за постійну роботу із захисту демократичних цінностей та збереження української культури у світі. Американці висловилися за збереження імені українця Петра Чайковського в юридичній назві Академії.

Нагадаємо, ранше Національна музична академія України імені Чайковського отримала висновки експертної комісії Українського інституту національної памʼяті, яка встановила, що назва закладу містить символіку російської імперської політики, а подальше функціонування цієї назви з використанням імені Чайковського є пропагандою російської імперської політики в Україні.

Український Дощ писав раніше, що найбільший художній музей Фінляндії представив Іллю Ріпина як українського митця.