Референдум у Казахстані: 77% казахів проголосували за зміну Конституції

Внесення змін до Конституції Казахстану на референдумі у неділю, 5 червня, підтримали 77,18% громадян, які брали участь у всенародному голосуванні. "Це шість мільйонів 163 тисячі 863 особи", - заявив голова Центральної комісії референдуму Нурлан Абдиров, оголошуючи попередні підсумки волевиявлення. 

Загалом, за даними ЦКР, участь у референдумі взяли 68,06% громадян, включених до списків для голосування (у них налічується понад сім мільйонів 986 тисяч осіб). За офіційними даними, найбільше голосів на підтримку поправок зафіксовано в Акмолінській та Північно-Казахстанській областях – майже 82%. Найменше — в Алмати, де зміни підтримали близько 65% тих, хто голосував, зазначає «Радіо Азаттик», казахська редакція «Радіо Свобода».

Проти змін проголосували 18,66% учасників референдуму. 2,6% бюлетенів було визнано недійсними.

На всенародне голосування винесли 56 поправок до 33 статей Основного закону Казахстану. Це фактично третина всієї Конституції. У новій редакції повністю виключається статус «Першого Президента» та «Єлбаси» (Лідера нації), прописаний раніше навмисне під Нурсултана Назарбаєва.

Родичам президента заборонять займати керівні пости у державному секторі, а для самого президента у Конституції буде прописано безпартійний статус. У країні буде відновлено Конституційний суд, до якого зможуть звертатись громадяни.

Заборона смертної кари буде закріплена в Конституції. У новій редакції з'явиться інститут уповноваженого з прав людини (старої редакції його не було).

Поправки знижують до 5% бар'єр для проходження партій до парламенту, спрощується процедура реєстрації партій для участі у виборах. Безпартійним громадянам знову дозволять балотуватися до парламенту та регіональних законодавчих зборів. 70% членів парламенту обиратимуться за пропорційною системою, а 30% — за мажоритарною.

Поправки по суті передбачають перехід від суперпрезидентської форми правління до президентської, з посиленням ролі парламенту та установкою на демократизацію країни. 

Проте, на думку політологів, завданням референдуму 5 червня було не стільки внесення поправок до Конституції, як «отримання президентом Токаєвим легітимності в очах казахстанської громадськості».

На думку експертів, референдум — це репетиція майбутніх президентських виборів у Казахстані, тому що для Токаєва зараз важливо зрозуміти, скільки в країні його реальних прихильників.