Рада скасовує захист російської мови за Європейською хартією: що це означає

На думку міністерки, це давало простір для маніпуляцій і спроб послабити статус української мови, чим користувались росіяни.

"Ми це виправили. Тепер український переклад відповідає автентичному змісту Хартії. То ж можемо по-справжньому захищати ті мови, які цього потребують. Водночас посилювати українську як державну", - заявила Тетяна Бережна.

З переліку мов, до яких Україна зобов'язується застосовувати положення, також вилучили молдавську - у зв'язку з визнанням румунської державною мовою у Республіці Молдова.

У новій редакції закону "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов" в Україні діятиме захист для таких мов: білоруської, болгарської, гагаузької, івриту, ідишу, караїмської, кримськотатарської, кримчацької, німецької, новогрецької, польської, ромської, румейської, румунської, словацької, угорської, урумської та чеської.

Як зазначалось у пояснювальній записці до законопроєкту, виключення російської мови не порушує зобов'язань України за Європейською хартією мов.

У записці до закону йдеться, що російська на сьогодні в Україні, внаслідок свого панування упродовж кількох століть, залишається найуживанішою мовою національних меншин, немає підстав вважати, що їй щось загрожує.

Підпис до фото,фото, Заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко назвав Київ зросійщеним

У Києві більшість дітей у школах говорять російською на уроках і на перервах. Про це нещодавно заявив заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко. Він назвав ситуацію з дотриманням мовного закону в школах загрозливою.

Результати недавніх досліджень показали, що в Києві, за оцінкою учнів, 24% вчителів під час уроків та 40% під час перерв порушують мовний закон - застосовують недержавну мову. Для порівняння, середня цифра по Україні - 14% на уроках та 21% – на перервах.

Під час опитування учні зазначили, що й самі спілкуються недержавною мовою на уроках (66%) та на перервах (82%). Загалом по Україні ці цифри також нижчі: на уроках - 40%, на перервах - 52%.

При цьому лише 18% столичних школярів зазначили, що говорять виключно українською.

Результати опитування спричинили бурхливе обговорення в Україні і росії. Ці дані підхопила російська пропаганда. Ідеолог "русского мира" Костянтин Малофєєв встиг заявити про провал "десятиріччя викорінення мови", подякувавши українським сім'ям за збереження російської.

В країні говорять про відкат до російської через, можливо, "втому", і захисні механізми психіки.

Психологиня Ольга Голубуцька вважає, що діти також легко підпадають під вплив.

Коли вчитель на уроці говорить про важливість мови, а на перерві переходить на російську — це катастрофа для довіри. Дитина зчитує це як лицемірство:

"Дорослі самі не вірять у те, що кажуть".

Як змінювалась частка російської

На початку року опитування про застосування мови провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).

За його результатами, 63% респондентів зазначили, що вдома спілкуються українською мовою. При цьому російською мовою 13%, а ще 19% відповіли, що в рівній мірі спілкуються українською і російською.

У порівнянні з 2020 роком, частка тих, хто спілкується українською мовою, зросла - з 52% до 63%. А тих, хто спілкується російською, поменшало - з 25% до 13%. Частка тих, хто спілкується обома мовами, практично не змінилася – 18% у 2020 році і 19% у 2025.

Також під час опитування ставили питання, чи має вивчатися в школах російська.

58% відповіли, що її не треба вивчати взагалі, а 29% зазначили, що російську треба вивчати на такому ж рівні або менше, ніж інші іноземні мови.

6% респондентів вважають, що на російську треба виділяти менше часу, ніж на українську, але більше, ніж на інші іноземні мови, і лише 3% - що вивченню російської треба приділяти стальки ж часу, скільки й української.

Цифри демонструють зміни у порівнянні з 2019 роком: тоді 8% опитаних вважали, що російську не треба вивчати взагалі, 25% - що її вивчення має відбуватися на рівні з іншими іноземними мовами або менше, 26% - що вивченню російської треба приділяти менше часу, ніж українській, але більше, ніж іншим іноземним мовам, і 30% були переконані, що російська має вивчатися на рівні з українською.

Український Дощ писав раніше, що підлітки можуть відмовлятися говорити українською через певний протест примусовому спонуканню до зміни мовних звичок -  це може бути бунтом проти хвилі занадто патріотичного виховання. Таку думку висловив канадський дипломат українського походження, надзвичайний і повноважний посол Канади в Україні (2014—2019), бізнес-омбудсмен в Україні з січня 2022 року Роман Ващук