Психоаналітик і письменник пояснили, чому деякі люди нас так дратують

Наше роздратування іншими може багато чого розповісти про процеси, що проходять всередині нас самих. Те, яким чином працює механізм психологічного захисту та як це пов'язано з архетипом «Тінь», виділеним видатним швейцарським психоаналітиком Карлом Густавом Юнгом, в матеріалі Українського Дощу.

У родоначальника аналітичної психології Карла Густава Юнга і лауреата Нобелівської премії в галузі літератури письменника Германа Гессе є разюче схожі думки щодо того, чому деякі люди так сильно нас дратують. 

"Якщо ви ненавидите людину, ви ненавидите у ній щось, що є частиною вас самих. Те, що не є нашою частиною, нас не турбує", - пише у романі «Деміан» Германа Гессе.

"Усе, що дратує нас в інших, може привести до розуміння нас самих", - пише Карл Юнг.

Як відзначають Гессе і Юнг, якщо хтось говорить або робить щось, що здається нам егоїстичним або грубим, і у відповідь ми відчуваємо злість або розчарування, значить у цьому досвіді присутнє щось, що може розповісти нам більше про нас самих. Це зовсім не означає, що інші люди поводяться не аморально у цих випадках, або що наше судження про таку поведінку повністю безпідставне. Мова про те, що наша негативна емоційна реакція на побачені недоліки інших людей відображає щось, що відбувається всередині нас.

Психологічна проекція - відомий механізм самозахисту. Він викликає проектування наших власних вад, недоліків та невпевненості на інших. Коли ми осуджуємо когось іншого за його грубість, егоїзм чи недалекість, у якомусь сенсі ми робимо це для того, аби уникнути протистояння цим характеристикам у нас самих.

У своїй роботі «Дослідження феноменології самості» Юнг говорить про «тінь» - невідому, темну сторону особистості.  Вона темна, тому що є інстинктивною, ірраціональною та примітивною і складається з таких імпульсів, як хтивість, жага влади, жадібність, заздрість, гнів і лють. Але вона, як не дивно, також є прихованим джерелом творчості та інтуїції. Усвідомлення та інтеграція тіньового аспекту напрочуд важливі для психологічного здоров'я - процесу, який Юнг назвав "індивідуацією".

Ця тінь є темною також тому, що вона прихована від світла свідомості. Згідно з Юнгом, ми придушуємо ці темні аспекти несвідомого, і саме тому рано чи пізно починаємо проектувати їх на інших. Він пише:

"Цей опір зазвичай пов'язаний з проекціями. Незалежно від того, наскільки очевидними будуть проекції для незалежного спостерігача, надії, що суб'єкт сам це усвідомлює, майже немає. Як відомо, справа не в свідомості суб'єкта, а в несвідомому, яке здійснює проекцію. Отже, він зустрічається з проекціями, однак не створює їх. Результат проекції полягає в ізоляції суб'єкта від його оточення, оскільки реальне ставлення до нього замінюється ілюзорним. Проекція перетворює світ на копію власного невідомого обличчя суб'єкта".

Нерідко доводиться спостерігати, як кричуще людина сплутує власне життя з життям інших, залишаючись нездатною побачити, що вся ця трагедія відбувається всередині неї й підтримується її ж стараннями. Ні, не людина чи її поведінка турбує нас, а наша реакція на неї. Проте ми можемо використовувати цю реакцію як інструмент для рефлексії, аби з'ясувати, чому ця злість і роздратування виникають.

На якомусь глибокому внутрішньому рівні ми знаємо, що всі люди по своїй суті однакові. Це не «інший». Це «ми» або «наше», виражене у різних тілах з різними точками зору.

У кожному з нас присутні як тінь, як і свобода приймати власні рішення. Однак саме поява цього занепокоєння змушує нас протистояти тіньовому аспекту особистості. При цьому негативні емоції, які у нас виникають з приводу поведінки інших людей (роздратування та злість), можна використовувати для уважного вивчення своєї реакції, знайомства зі своєю тінню та, зрештою, зі своєю особистістю у всій її багатогранності.