Провідний театр США ставить оперу про викрадених українських дітей

Оперу, яка має назву «Матері Херсону», нью-йоркський театр Метрополітен-опера замовив в українського композитора Максима Коломійця. А керувати оркестром буде канадська диригентка з українським корінням Кері-Лінн Вілсон. Прем'єра очікується у жовтні 2026 року у Польській національній опері, і, як каже гендиректор Метрополітен-опери, це буде «знакова подія». RFI Українською розказує, як створювалася музична історія і чому її мають почути у світі.

Український композитор Максим Коломієць, канадська диригентка з українським корінням Кері-Лінн Вілсон та директор провідного театру США, одного з центрів світової музичної культури — Метрополітен-опера у Нью-Йорку Пітер Гелб. Усі вони причетні до створення опери «Матері Херсону».

Коломійця та подружжя Вілсон — Гелб об’єднує не тільки величезна любов до музики, але й палка та всебічна підтримка України. Як результат — на сцені Метрополітен-опера звучатиме опера «Матері Херсону». Музична історія, що розповідає про незаконну депортацію українських дітей до Росії та їхніх матерів, які вирушили у небезпечну подорож, щоб повернути найрідніших додому.

Написання твору театр замовив українському композитору. Переможцем відкритого конкурсу став Максим Коломієць.

Підготовка до прем'єри йде повним ходом, і Пітер Гелб говорить, що це буде дійсно знаковою подією. Після показу в Польській національній опері, наступного сезону 2027-2028 «Матері Херсону» лунатимуть на сцені в Нью-Йорку.

Метрополітен-опера з початку повномасштабного вторгнення активно підтримує Україну та систематично проводить благодійні концерти. А ще театр припинив співпрацю із артистами, які є прихильниками путінського режиму. Так, було прийнято рішення зняти із трьох постанов російську оперну співачку Анну Нетребко.

Гелб: іноді мистецтво говорить голосніше, ніж новини

«Усе почалося із зустрічі з першою леді Оленою Зеленською, яка високо оцінила наші культурні ініціативи — від стажування українських музикантів у Метрополітен-опера до спільних концертів, — починає розповідь директор Метрополітен-опера Пітер Гелб. — Я вважаю важливим підтримувати Україну, адже переконаний, що мистецтво іноді говорить голосніше, ніж новини. Тож ми вирішили замовити оперу українському композитору, оперу, яка б розповіла світові про викрадення українських дітей росіянами. Ми обрали Максима Коломійця — одного з багатьох українських композиторів, які подали заявки. Це дуже талановитий автор, який вже має досвід написання опер. Через нього світ дізнається про сучасну українську музику».

У сюжеті опери — реальна історія двох матерів Херсону, чиїх дочок запросили у «літній табір» у Крим, а потім не повернули. Згодом стало зрозуміло, що дітей викрали. За підтримки організації Save Ukraine ці жінки вирушили в небезпечну подорож — через Україну, Польщу, Білорусь і Росію, щоб повернути своїх доньок. І хоч опера базується на реальних подіях, героїні — узагальнені образи.

«Максим уже завершив композицію, але ще не оркестрував її. Ми хочемо якнайшвидше представити цю оперу, спершу у вигляді 12-хвилинної оркестрової сюїти, яка відкриватиме програму Ukrainian Freedom Orchestra в серпні цього року під диригуванням Кері Лінн Вілсон. Далі буде повна постановка у новому сезоні Метрополітен-опера», — говорить Пітер.

У сюжеті опери — реальна історія двох матерів Херсону, чиїх дочок запросили у «літній табір» у Крим, а потім не повернули. Згодом стало зрозуміло, що дітей викрали. За підтримки організації Save Ukraine ці жінки вирушили в небезпечну подорож — через Україну, Польщу, Білорусь і Росію, щоб повернути своїх доньок. І хоч опера базується на реальних подіях, героїні — узагальнені образи.

«Максим уже завершив композицію, але ще не оркестрував її. Ми хочемо якнайшвидше представити цю оперу, спершу у вигляді 12-хвилинної оркестрової сюїти, яка відкриватиме програму Ukrainian Freedom Orchestra в серпні цього року під диригуванням Кері Лінн Вілсон. Далі буде повна постановка у новому сезоні Метрополітен-опера», — говорить Пітер.

Кері-Лінн Вілсон: підтримувати Україну — це має бути нормою

Канадсько-американська диригентка Кері-Лінн Вілсон має українське коріння і пишається цим настільки, що вчить українську мову. З перших днів повномасштабного вторгнення ця емоційна та неймовірно щира жінка, яка керувала оркестрами у провідних оперних театрах та концертних залах світу, всебічно підтримує Україну.

У 2022 році Кері-Лінн Вілсон за підтримки Метрополітен-опера, Польської національної опери та Міністерства культури та стратегічних комунікацій заснувала Ukrainian Freedom Orchestra. Президент України Володимир Зеленський за внесок у розвиток української культури нагородив диригентку орденом княгині Ольги.

«Боже, яке це щастя, що мене обрали диригенткою для опери "Матері Херсона"», — натхненно каже Кері Лінн. - Цей музичний твір має надзвичайну важливість — він розповідає про одну з найжахливіших сторін війни: дітей, які стали її жертвами. Ідея опери — справді сильна. Я дуже рада, що можу донести цю історію до слухачів ще до офіційної прем’єри, яка відбудеться у Варшаві у 2026 році, під час четвертого туру Ukrainian Freedom Orchestra. Для мене також дуже важливо, аби люди дізнавалися про організації, які займаються поверненням викрадених Росією дітей, і підтримували їх."

Кері Лінн називає своїх музикантів солдатами, а диригентську паличку — своєю зброєю, і переконана, що музика має цілющу здатність підтримувати та допомагати людям під час війни.

«Я бачу це щоразу, коли приїжджаю в Україну, виступаю на сценах і спостерігаю за реакцією слухачів. Люди не тільки надзвичайно емоційно реагують — вони підносяться духом, коли приходять на живий концерт. Знаєте, коли я працюю з українськими музикантами, підтримую країну своїх предків — мені постійно за це дякують. Звісно, це зворушливо, але я не хочу, щоб мені дякували, бо підтримувати Україну — це має бути нормою, так має поводитися кожен. Ми всі маємо робити все, що у наших силах, для України. На жаль, іноземці рідко приїжджають до України у такий небезпечний час. Але українці мають знати — вони не самі. І саме музика може стати дуже потужним сигналом підтримки, якщо правильно обрати репертуар», — говорить диригентка.

Композитор Максим Коломієць: музична дипломатія нині — життєво важлива

Максим Коломієць — український композитор, гобоїст і диригент, автор трьох опер. Навчався у Національній музичній академії України та Вищій школі музики в Кельні. Лауреат численних міжнародних конкурсів, його твори звучали у найпрестижніших концертних залах світу.

«Щоб бути обраним Метрополітен-опера, кожен мав подати резюме і викласти своє бачення майбутньої опери. У своїй заявці я написав, що хочу створити щось доступне, наближене до людей, що запам’ятається, що люди будуть наспівувати. Тобто — своєрідну оперу-блокбастер», — розповідає Коломієць.

Композитор говорить, що коли дізнався, що обрали саме його, — не повірив. Попри те, що вже мав досвід написання великих музичних творів, сумнівався, чи не помилка це, чи не змінить свого рішення експертна комісія. Але коли вже обговорювали сюжет — видихнув з полегшенням.

Максим зізнається, що працював із великим натхненням. Попри те, що створення опери — це складний і багатоступеневий процес, все відбувалось природно, від душі, від самого серця. Над твором Максим працював у співпраці з лібретистом Джорджем Брантом. Після редакційних змін з боку Метрополітен-опера музика розписується для кожного інструмента оркестру окремо.

«Опера написана, вона вийшла масштабна, емоційна, де кожна нота, кожен звук кричить про материнський біль. Твір триває дві з половиною години, протягом яких кожен інструмент розповідатиме світу мовою музики про трагедію в Україні», — говорить Коломієць.

Композитор переконаний, що тема України не має згасати зі світового порядку денного. І музична дипломатія в цьому питанні — життєво важлива. Як ніколи раніше.

«Ми давно воюємо з росією — вона для нас безумовний ворог. Але американці й європейці знають її не через Голодомор чи постійний терор проти України, а через імена Чайковського, Шостаковича, Бородіна, Мусоргського. Ці композитори на Заході сприймаються "на ура" — і таким чином Росія залишається частиною світового культурного контексту. У цьому сенсі Україна поки що програє, адже у нас значно менше імен, добре відомих за кордоном. А ми маємо стати для світу своїми, щоб люди не лише теоретично розуміли, кого підтримують. Коли Україна стає частиною глобального культурного надбання — це вже абсолютно інша історія. Тоді нас починають сприймати як своїх», — резюмує Максим Коломієць.

Український Дощ писав раніше, що Азербайджан скасував будь-які культурні заходи за участю росії