Протести в Каталонії: уряд уникає радикалізації та масового насильства
На вулицях Барселони та інших міст Каталонії триває протистояння, пов’язане з протестами проти засудження до тривалих термінів ув’язнення організаторів референдуму.
Протести стартували в понеділок, 14 жовтня, – того дня Верховний суд у Мадриді виніс вироки дев’ятьом лідерам руху за незалежність Каталонії, присудивши їм тюремні терміни від 9 до 13 роківм позбавлення волі за організацію і проведення, несхваленого центром, референдуму про незалежність регіону у 2017 році. Ще трьох лідерів визнали винними, але вони не відбуватимуть тюремне ув'язнення.
Прихильники незалежної Каталонії приготували владі відповідь на ці несправедливі вироки і як тільки з'явилось офіційне рішення суду (14 жовтня), вулиці Барселони почали заповнюватися протестувальниками.
За лічені години активісти перекрили всі головні проспекти, фактично паралізувавши автомобільний рух у центрі, заблокували аеропорт, метро та залізничні колії.
Акція протесту була створена кількома тижнями раніше, анонімна ініціатива Tsunami Democràtic («Демократичне цунамі») закликала за допомогою свого телеграм-каналу до блокади аеропорту Барселони. Тоді влада посилила захист державних органів влади, казначейства, поліцейських відділень, а також важливі об'єкти інфраструктури зв'язку та енергопостачання. Втім, попередили, що боротися бійці спецпідрозділів безпосередньо проти протестувальників не будуть!
Однак, в ніч з п'ятниці на суботу (18 жовтня) в Барселоні відбулися найбільші за багато років сутечки протестувальників з поліцією. Молоді радикали в масках перекривали дороги палаючими сміттєвими баками, будували барикади й підпалювали їх, громили вітрини, кидали каміння у силовиків. Поліція у відповідь намагалася розганяти натовп пострілами гумових куль, сльозогінним газом, технікою так званих каруселей – швидкою хаотичною їздою вздовж вулиць на фургонах і всіляко намагалась уникати насильства. Крім того, використали навіть старенький водомет, який каталонська поліція отримала в 1994 році і досі не застосовувала. Його використали, щоб прорвати зведені активістами барикади.
За даними місцевої влади, 182 людей по всьому регіону постраждали в сутичках, зокрема 152 – у Барселоні. Близько 17 поліцейських потрапили до лікарень, один із силовиків перебуває у важкому стані з травмою голови. Пошкоджено 267 автомобілів правоохоронців, затримано 194 людини. Сотні протестувальників також зазнали травм.
Голова міської адміністрації Барселони Ада Колау повідомила, що один поліцейський та один протестувальник перебувають у критичному стані, в багатьох людей були ушкоджені очі внаслідок використання правоохоронцями гумових куль. Міська влада підрахувала, що безлади завдали збитків на 2,5 мільйона євро.
Крім того, Ада Колау закликала городян до спокою:
“Подібне не може продовжуватися. Барселона на це не заслуговує”, – наголосила вона.
“Я прошу Санчеса та Торру (глав урядів Іспанії й Каталонії) сісти та відповідально поспілкуватися. Говоріть особисто, а не через соціальні мережі”, – сказала міська голова.
Після п’яти днів заворушень глава уряду Каталонії Жоакім Торра висловив солідарність із протестувальниками і виступив проти вироків лідерам руху за незалежність регіону. Він закликав до переговорів центральний уряд Іспанії, проте Мадрид відхилив пропозицію, аргументуючи це тим, що лідер повинен спочатку засудити сепаратистські повстання у Барселоні. Що буде долі поки невідомо.
Варто зазначити, що Україні слід уважно спостерігати за подіями в Каталонії і за тим, як влада намагається мирно владнати ситуацію. Звісно, Іспанії пощастило з відсутністю агресивних сусідів, які б розпалювали внутрішні протистояння, але все ж обидві сторони прагнуть утриматися і від радикалізації вулиці, і від надмірного насильства з боку поліції.