Протести та заворушення на Корсиці: влада Франції обіцяє острову автономію

На Корсиці вже кілька днів поспіль продовжуються протести та заворушення, спричинені нападом у в'язниці на ув'язненого націоналіста Івана Колона, засудженого до довічного ув'язнення за вбивство префекта поліції Клода Еріньяка у 1998 році. Ці протести підняли питання про автономію, що відійшло на другий план, а також про незалежність острова, пише RFI.

16 березня Фронт національного визволення Корсики (FLNC) поширив комюніке, в якому цей підпільний рух загрожує поновленням збройної боротьби за незалежність острова. Комюніке стало реакцією на напад на Івана Колону, який відтоді перебуває у комі в критичному стані.

У середу 16 та четвер 17 березня міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен прибув на Корсику, щоб зустрітися там із представниками місцевої влади та політичних партій. В інтерв'ю, яке міністр дав напередодні візиту газеті Corse Matin, він сказав, що влада не виключає надання автономії цьому регіону. Ця заява викликала бурхливі реакції як на самій Корсиці, так і серед кандидатів на президентських виборах, які відбудуться у Франції у квітні.

Надання автономії - це "спосіб заспокоїти гнів і насильство" на Корсиці, написала газета La Croix у своєму коментарі. На думку автора колонки, "стосунки з островом регулювалися здалеку протягом п'ятирічного терміну" правління президента Макрона. І хоча Жеральд Дарманен запевнив, що Емманюель Макрон готовий надати Корсіці політичну автономію в рамках другого президентського терміну, для цього буде потрібний перегляд Конституції.

Навіть якщо міністр намагався уточнити, що «питання полягає в тому, щоб визначити, якою конкретно має бути ця автономія», він «робить велику помилку», «ризикуючи створити враження, що влада пішла на поступки через заворушення», пише La Croix.

В інтерв'ю, яке міністр внутрішніх справ дав французькому телеканалу France 3, він роз'яснив зроблені президентом пропозиції щодо автономії.

«Президент доручив мені вперше в історії П'ятої республіки просуватися до автономії. Тепер ми маємо визначити, якою саме має бути ця автономія. Це може бути статус, подібний до того, яким володіє французька Полінезія, оскільки він записаний у Конституції. Це може бути новий статус, який не має прецедентів, і для цього потрібно буде змінити певну кількість законів. Це вирішуватиме президент Республіки», – сказав Дарманен.

«Внесення змін до Конституції можливе, уряд розглядає усі варіанти. Якщо ми домовимось про це, я запропоную це президентові», – додав він.

Але головне, що хотів наголосити Дарманен, – це те, що переговори про автономію можуть розпочатися лише після заспокоєння ситуації на Корсиці: «Ніщо не робиться під тиском».

Один з лідерів націоналістичної коаліції «За Корсику» Жіль Сімеоні був обраний головою виконавчої ради острова (регіонального уряду) 2 січня 2018 року. Одразу після вступу на посаду він заявив, що «жителі острова Корсика хочуть більше самостійності». Він закликав президента Франції розпочати переговори щодо надання острову більшої автономії. Проте Емманюель Макрон проігнорував цю пропозицію, за що його наразі критикують політичні опоненти.

Інша знакова фігура корсиканського руху сепаратистів – лідер партії незалежності Corsica libera Жан-Гі Таламоні, який був президентом Асамблеї Корсики з 2015 до 2021 року. Але в червні 2021 року партія Таламоні пограла на територіальних виборах, і її глава був змушений залишити своє місце депутата Асамблеї Корсики – головного органу територіальної спільності Корсика, який обирається.

У той час, як Симеоні готовий обговорювати з Парижем умови поступового надання автономії, партія Таламоні прагне повного відділення острова. Як і референдум 2003 року, так і останні вибори на Корсиці показали, що жителі острова виступають переважно за надання автономії, але проти повної незалежності.